Женева як тест на мир: що стоїть за переговорами України та партнерів

Президент наголосив, що моніторинг можливого припинення вогню відбуватиметься за участі американської сторони, що він назвав конструктивним сигналом. «Військові розуміють, як моніторити припинення вогню і припинення війни, якщо буде політична воля. Вони майже про все домовились. Моніторинг буде точно за участі американської сторони. Всі інші деталі — де, як моніторити, технічні деталі — мені генерал Гнатов доповість після повернення», — заявив Зеленський.

Ідеться не лише про фіксацію режиму тиші, а й про технічні механізми контролю: супутниковий нагляд, обмін розвідданими, використання міжнародних місій спостереження. Подібні формати вже застосовувалися у межах роботи ОБСЄ на Донбасі у попередні роки, однак нині йдеться про ширший міжнародний компонент і більшу роль США як гаранта процесу.

Водночас у політичному блоці — зокрема щодо статусу окупованих територій та ситуації навколо Запорізької атомної електростанції — прориву немає. Запорізька атомна електростанція залишається одним із найнебезпечніших об’єктів у зоні бойових дій, а її безпека неодноразово ставала предметом міжнародних консультацій за участі МАГАТЕ. Позиції сторін щодо територіальних питань також залишаються різними.

«Поки що позиції різні, бо переговори були непростими. Домовилися йти далі та продовжувати. Такого прогресу, як у військовому плані, я не почув. Для нас дуже важлива присутність Європи», — підкреслив президент.

Контекст переговорів свідчить: військові механізми деескалації можуть бути технічно підготовлені швидше, ніж політичні рішення. Водночас без узгодженого бачення майбутнього окупованих територій та гарантій безпеки довготривалий мир залишається під питанням. Активна участь США та очікувана роль європейських партнерів можуть стати визначальними у формуванні рамок потенційних домовленостей.