Шевченківська премія-2027: оголошено довгий список із 110 творів у 14 номінаціях

Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив довгий список творів, які змагатимуться за найвищу державну творчу відзнаку 2027 року. До першого туру допустили 110 творів у 14 номінаціях. Про це комітет повідомив увечері 11 листопада на своїй сторінці у Facebook, а перелік детально навели LB.ua та «Детектор медіа».

Нова номінація та масштаб конкурсу

Шевченківську премію заснували в 1961 році, і нині вона залишається найвищою відзнакою України за внесок у культуру та мистецтво. Цього року конкурс розширився: як зазначає «Детектор медіа», відповідно до указу президента, ухваленого в липні 2026 року, з’явилася нова номінація — архітектурне мистецтво.

Загалом твори змагаються в таких напрямах:

• література: проза, поезія, літературознавство і мистецтвознавство, публіцистика і журналістика;
• музичне та концертно-виконавське мистецтво;
• театральне мистецтво та кіномистецтво;
• візуальні мистецтва, фотомистецтво, декоративно-прикладне мистецтво й дизайн;
• архітектурне мистецтво;
• творче кураторство культурно-мистецьких проєктів.

Кого номінували в літературі

У номінації «Проза» серед претендентів — Василь Шкляр із романом «Заячий костел», Артур Дронь зі збіркою «Гемінґвей нічого не знає» та Сергій Черепанов із повістю «Риба моєї мрії». Серед поетів — Борис Гуменюк зі збіркою «Четверта хвиля: вірші з війни», Галина Крук та Павло Вишебаба.

У літературознавстві відзначено, зокрема, працю Олександра Бороня «Студії над Шевченковою творчістю» та дослідження Віктора Неборака, присвячене «Енеїді» Котляревського. У публіцистиці претендують Володимир В’ятрович із книжкою «Генерал Кук. Біографія покоління УПА», Андрій Цаплієнко, а також колектив авторів видання «Українське радіо. Історія буремного століття» на чолі з Вадимом Міським.

Музика, сцена, кіно і фото

Найбільше уваги привернули відомі імена з музичної сфери. Святослав Вакарчук номінований за авторську музику, обробки й аранжування українських народних пісень до драми-пісні «Маруся Чурай» за романом у віршах Ліни Костенко. Саму виставу Івано-Франківського театру представлено в номінації «Театральне мистецтво». Серед музикантів також Володимир Зубицький, Пилип Коляденко та Андрій Хайат, відомий як KHAYAT. Тіна Кароль змагається в номінації «Творче кураторство».

У кіномистецтві претендують, зокрема, Дмитро Сухолиткий-Собчук із фільмом «Памфір», Тарас Томенко зі стрічкою «Будинок "Слово". Нескінчений роман» та Юрій Дунай із фільмом «Втомлені». Серед фотографів — Владислав Краснощок із фотокнигою «Documentation of the War» і Юлія Кочетова з проєктом «Війна — це особисте». В архітектурі номіновано, серед інших, Сергія Дербіна за перший пусковий комплекс Національного військового меморіального кладовища.

Театральна номінація теж різноманітна. Окрім «Марусі Чурай», до списку потрапили роботи Національного театру імені Марії Заньковецької, Закарпатського театру, Херсонського театру імені Миколи Куліша, рок-опера «Патріот», а також постановка Театру Ветеранів, яку представили Ольга Семьошкіна та Ахтем Сеітаблаєв. У дизайні серед претендентів — Вікторія Якуша з колекцією ваз «Тіара» та Тарас Руденко з меморіалом полеглим бійцям 116-ї бригади тероборони.

Що далі і чому це важливо

Довгий список — лише перший етап конкурсу. Далі комітет визначить фіналістів, а згодом і лауреатів. Для орієнтиру: попереднього року, як нагадує «Детектор медіа», довгий список оприлюднили 10 листопада 2025-го, фіналістів — у середині січня, а лауреатів назвали 9 березня, у день народження Тараса Шевченка.

Нинішній список добре показує, про що говорить українська культура в час великої війни. Чимало творів присвячено досвіду війни, пам’яті та історії, а поява архітектурної номінації, зокрема з проєктом військового меморіального кладовища, засвідчує, що питання вшанування полеглих стає частиною культурного простору. Водночас у переліку є й класичні сюжети, переосмислені для сучасної аудиторії, як-от «Маруся Чурай».