Рада підтримала реформу прокуратури: що змінює законопроєкт №16144 і чому його критикують

Верховна Рада 11 листопада ухвалила в першому читанні законопроєкт №16144 про реформу органів прокуратури. За даними низки видань, за документ проголосували 236 народних депутатів. Законопроєкт пов'язують із зобов'язаннями України в переговорах про вступ до ЄС, однак антикорупційні організації вже назвали його імітацією реформи, яка може законсервувати наявні проблеми системи.

Що передбачає законопроєкт

Документ фактично переписує правила кадрової політики та дисципліни в прокуратурі. За повідомленнями The Kyiv Independent і українських медіа, ключові положення такі:

• повертається конкурсний добір на адміністративні посади в Офісі генпрокурора, обласних та окружних прокуратурах — його скасували 2025 року;
• запроваджуються загальні засади періодичного оцінювання роботи прокурорів, їхнього відбору та призначення;
• Рада прокурорів України має стати незалежним органом самоврядування з ширшими повноваженнями;
• створюється Рада етичних стандартів, яка перевірятиме кандидатів до Ради прокурорів і Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії;
• розширюється перелік дисциплінарних стягнень і уточнюються підстави для дисциплінарної відповідальності.

Водночас порядок призначення генерального прокурора законопроєкт не змінює: конкурсу на цю посаду не передбачено. Генпрокурора, як і раніше, призначатиме президент за згодою Верховної Ради, без відкритого конкурсу та без участі незалежних експертів. Саме це положення стало головною мішенню для критиків, адже генеральний прокурор ухвалює ключові рішення в найчутливіших справах, зокрема щодо високопосадовців.

Чому реформа пов'язана з ЄС

Як зазначає The Kyiv Independent, відновлення конкурсів у прокуратурі є вимогою Європейського Союзу в межах переговорів про вступ. Брюссель також наполягав на менш політизованому, заснованому на заслугах доборі генерального прокурора. Реформи у сфері верховенства права належать до так званих фундаментальних питань, від яких залежить просування України в переговорах загалом: без прогресу тут відкриття інших розділів може гальмуватися.

Ухвалення законопроєкту відбувається на тлі гучної справи. Розслідування НАБУ під назвою «Операція Карфаген», що стосується шахрайських кол-центрів, наркоторгівлі, фальшивих грошей і насильства, призвело до відставки генпрокурора Руслана Кравченка, який, за даними видання, у вересні виїхав з України. За версією НАБУ, угруповання підкуповувало прокурорів, поліцейських і співробітників СБУ.

Що кажуть критики

Антикорупційні організації сприйняли законопроєкт скептично. Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін, якого цитує The Kyiv Independent, вважає, що документ насправді погіршує ситуацію та закріплює вплив недоброчесних прокурорів. Юристка ЦПК Олена Щербан назвала законопроєкт «псевдореформою», оскільки він не передбачає ані нової загальної переатестації, ані незалежного конкурсу на посаду генпрокурора.

Основні претензії критиків зводяться до кількох моментів:

• комісії з добору та Рада етичних стандартів формуватимуться переважно з самих прокурорів;
• до процедур не залучено незалежних або міжнародних експертів;
• генпрокурора й надалі призначатимуть без відкритого конкурсу.

Ще в червні голова антикорупційного комітету Ради Анастасія Радіна зареєструвала законопроєкт про прозорий конкурс на посаду генпрокурора за участі міжнародних експертів, однак, за даними The Kyiv Independent, його досі не розглянули.

Що далі

Щоб набути чинності, законопроєкт має пройти друге читання та отримати підпис президента. Між читаннями текст може суттєво змінитися — саме на це розраховують і прихильники, і критики. The Kyiv Independent повідомило, що звернулося по коментарі до профільного комітету Ради, Кабміну та Офісу президента.

Для України ця реформа важлива з двох причин. По-перше, від виконання вимог щодо верховенства права залежить темп переговорів про вступ до ЄС. По-друге, довіра до прокуратури після «Операції Карфаген» помітно похитнулася, і від змісту остаточної редакції закону залежатиме, чи вдасться її відновити.