Уряд погіршив прогноз зростання ВВП на 2026 рік до 0,1%, а інфляцію підвищив до 10,6%

Уряд суттєво погіршив очікування щодо української економіки. Оновлений сценарій макропрогнозу, на якому ґрунтується проєкт державного бюджету на 2027 рік, передбачає зростання ВВП у 2026 році лише на 0,1% замість 1,6%, які закладали раніше. Про це 11 листопада повідомив народний депутат Ярослав Железняк; цифри наводять «Інтерфакс-Україна», «Економічна правда» та інші видання.

Що змінилося в прогнозі

За словами Железняка, Кабмін 11 листопада оновив так званий сценарій 2 макропрогнозу на 2027–2029 роки. Зміни стосуються як темпів зростання, так і цін:

• ВВП-2026: +0,1% замість +1,6%;
• ВВП-2027: +0,4% замість +1,3%;
• інфляція 2026 року: 10,6% замість 9,2%;
• інфляція 2027 року: 8,5% замість 8,2%.

Фактично уряд визнав, що цього року економіка майже не зростатиме, а ціни зростатимуть швидше, ніж очікувалося влітку. Оновлені показники Міністерство фінансів використовуватиме під час доопрацювання бюджету-2027 між першим і другим читаннями.

Чому прогноз погіршили

Перегляд відображає дані, які вже надходять від статистиків. За інформацією Держстату, у третьому кварталі 2026 року реальний ВВП скоротився на 0,7% у річному вимірі після зростання на 0,4% у другому кварталі та падіння на 0,6% у першому. Річна інфляція в жовтні прискорилася до 11% проти 10% у вересні.

Ще наприкінці жовтня Національний банк пояснював погіршення власного прогнозу посиленням російських ударів по підприємствах і логістиці та блокуванням морського експорту. Найбільших втрат, за оцінкою регулятора, зазнають металургія та видобування руди — галузі, які традиційно забезпечували значну частку валютної виручки.

Серед причин погіршення видання The Page називає обмеження роботи портів Великої Одеси, руйнування в металургії, енергетиці та логістиці, а також паузу в інвестиціях через затримку міжнародного фінансування. Морська блокада особливо болісно вдарила по експорту агропродукції та руди.

Макропрогноз — це не просто набір цифр. На ньому ґрунтуються розрахунки податкових надходжень, видатків на соціальні виплати, обсягів запозичень і навіть розміру мінімальної зарплати. Тому кожне погіршення прогнозу змушує переглядати всю бюджетну конструкцію.

Уряд і НБУ: хто песимістичніший

Навіть погіршений урядовий прогноз залишається м'якшим за оцінку Національного банку. Наприкінці жовтня НБУ очікував не зростання, а скорочення економіки у 2026 році на 0,4% та інфляцію на рівні 12,5% на кінець року. На 2027 рік регулятор прогнозує зростання ВВП на 0,4% та уповільнення інфляції до 7,3%. На тлі цих ризиків НБУ підвищив облікову ставку до 16,5%.

Ще песимістичніші незалежні аналітики. Інвестиційна група ICU у жовтні прогнозувала падіння ВВП на 0,6% у 2026 році, Dragon Capital — на 0,5%. Міжнародний валютний фонд у жовтневому огляді світової економіки закладав для України зростання на 1%.

Розбіжність між прогнозами різних установ пояснюється насамперед різними припущеннями щодо тривалості морської блокади, інтенсивності обстрілів енергетики та обсягів міжнародної допомоги. Саме ці чинники наразі визначають траєкторію української економіки більше, ніж будь-які внутрішні рішення.

Що це означає для бюджету і бізнесу

Повільніша економіка — це менше податкових надходжень і більша потреба в зовнішньому фінансуванні. Вища інфляція водночас збільшує номінальні видатки держави, зокрема соціальні. Тому уточнений прогноз неминуче вплине на ключові параметри бюджету-2027, який депутатам ще належить ухвалити в другому читанні.

Для бізнесу оновлені цифри означають, що на швидке і відчутне відновлення попиту найближчим часом розраховувати не варто. Висока облікова ставка утримуватиме дорожнечу кредитів, а інфляція тиснутиме на собівартість. Багато що залежатиме від перебігу війни, безпеки морської логістики та своєчасності міжнародної допомоги.