Дводенний раунд тристоронніх переговорів України, Росії та США в Абу-Дабі завершився 11 листопада домовленістю про новий масштабний обмін полоненими. Водночас, як визнають і учасники, і посередники, прориву щодо завершення війни досягти не вдалося: ключові розбіжності, передусім територіальні, залишаються. Уже вранці 12 листопада, за даними російських державних медіа, спецпосланці США Стів Віткофф і Джаред Кушнер прибули до Москви.
Що домовилися в Абу-Дабі
Зустріч 10–11 листопада стала першою тристоронньою від лютого. Українську делегацію очолював Рустем Умєров, російську — помічник президента РФ Володимир Мединський. Посередниками виступали Віткофф і Кушнер, приймав сторони глава МЗС ОАЕ шейх Абдалла бін Заєд Аль Нагаян.
«Головний результат — нам вдалося досягти домовленості про масштабний обмін полоненими», — заявив Умєров, якого цитує The Kyiv Independent. За його словами, сторони працюють над деталями та практичною реалізацією. Мединський також підтвердив «принципову домовленість» і пообіцяв, що подробиці оприлюднять найближчим часом.
Точні параметри обміну поки не оголошені. Відомо таке:
- 10 листопада Володимир Зеленський говорив про обговорення формату 1000 на 1000 або 1500 на 1500 осіб;
- російське агентство ТАСС із посиланням на генерала Олександра Зоріна стверджує, що обмін стане найбільшим і охопить понад тисячу людей з кожного боку;
- за даними ТАСС, які наводить Al Jazeera, обмін може відбутися за два-три тижні;
- Кушнер заявив, що кількість полонених узгодять 12 листопада.
Для порівняння: найбільший досі обмін за формулою 1000 на 1000 відбувся у травні 2025 року після переговорів у Стамбулі. Останній обмін, 23 жовтня, повернув додому 270 українців — це був одинадцятий обмін 2026 року.
Розбіжності залишаються
Умєров визнав, що між сторонами зберігаються «суттєві розбіжності». Кушнер назвав зустріч «дуже складною, але продуктивною» і зазначив, що найважче буде розв'язати територіальні питання. Водночас, за його словами, є «прогрес» щодо безпекової архітектури після війни.
Позиції сторін, за даними The Kyiv Independent, і далі далекі одна від одної. Москва вимагає виведення українських військ із Донбасу, заборони на вступ України до НАТО, обмежень для армії, а також змін у мовній та церковній політиці. Київ відкидає вихід із підконтрольних територій, юридичне визнання окупації та обмеження для армії, а першим кроком пропонує безумовне припинення вогню, яке Кремль неодноразово відкидав.
Член української делегації Давид Арахамія, як повідомляє Al Jazeera, говорив про «добру динаміку» і закликав зробити наступні переговори багатосторонніми, за участі Європи. Паралельно радники з національної безпеки Франції, Німеччини, Великої Британії та Італії, а також представники НАТО і ЄС провели окремі консультації з американською та українською сторонами.
Наступна зупинка — Москва і Дублін
Після Абу-Дабі Віткофф і Кушнер вирушили до Москви, де, за їхніми словами, мають зустрітися з Володимиром Путіним. «Ми бачимо певні можливості», — сказав Кушнер журналістам. За даними The Kyiv Independent, американці сподіваються отримати згоду Кремля на розширення переговорів до багатостороннього формату з участю європейців.
З Москви посланці мають прилетіти до Дубліна, щоб поінформувати Зеленського, який бере участь у саміті Європейської політичної спільноти та неформальній зустрічі лідерів ЄС 13 листопада.
Чому це важливо
Домовленість про обмін — найвідчутніший гуманітарний результат переговорного процесу за останні місяці, і для тисяч родин вона важливіша за будь-які дипломатичні формулювання. Проте вона не змінює головного: сторони досі не мають спільного бачення завершення війни. Те, наскільки змістовними будуть розмови в Москві та чи погодиться Кремль на участь Європи, визначить, чи вийде процес за межі гуманітарних кроків.
Контраст між дипломатією та реальністю війни залишається разючим: уже за кілька годин після завершення переговорів Росія атакувала Київ балістичними ракетами та дронами. За даними міського голови Віталія Кличка, одна людина загинула, ще семеро дістали поранення.





Коментарі (0)