Народжуваність в Україні впала майже на 40%: що показує статистика Мін’юсту

Україна продовжує втрачати нові покоління. За даними Міністерства юстиції, у 2025 році органи ДРАЦС зареєстрували 168 778 новонароджених — на 38,4%, або майже на 105 тисяч, менше, ніж у 2021 році. Статистика першого півріччя 2026 року свідчить, що спад не зупинився. Про це 9 листопада писали ТСН і УНІАН, який також переказав висновки британської газети The Times.

Як змінювалася кількість народжень

Найрізкіше скорочення припало на перший рік повномасштабної війни. Відтоді показник щороку знижувався, свідчать дані Мін’юсту, які наводить ТСН:

• 2022 рік — 206 032 народження (на 24,7% менше, ніж у 2021-му);
• 2023 рік — 187 387;
• 2024 рік — 176 679;
• 2025 рік — 168 778.

У січні–червні 2026 року в Україні зареєстрували 73 292 народження. Це приблизно на 45% менше, ніж за аналогічний період 2021 року. Серед новонароджених 51% становили хлопчики, 49% — дівчатка. Найбільше дітей зареєстрували в Києві — 8 352, серед областей лідирують Львівська (6 617), Дніпропетровська (5 611) та Одеська (5 450).

Смертей значно більше, ніж народжень

За даними уряду, на які посилається The Times у переказі УНІАН, у 2025 році кількість смертей перевищила кількість народжень на 317 тисяч. У першій половині 2026 року, за цими ж даними, в Україні померло майже вчетверо більше людей, ніж народилося. Видання також нагадує, що у 2024 році Національна академія наук зафіксувала в середньому 0,7 дитини на одну жінку репродуктивного віку — це один із найнижчих показників у світі.

Чисельність населення на підконтрольній Україні території, за оцінками, на які посилається газета, становить приблизно 28,5 мільйона осіб. Міністр соціальної політики Денис Улютін, як пише The Times, звернув увагу, що серед тих, хто виїжджає з країни, переважають молоді жінки, а це зменшує шанси на відновлення населення.

Чому люди відкладають народження дітей

Демографи пов’язують спад насамперед із війною: загрози безпеці, руйнування інфраструктури, вимушені переїзди, розлука з близькими та невизначеність щодо майбутнього. «Війна, як і інші масштабні потрясіння, змушує частину сімей відкладати народження дітей в очікуванні безпечнішого періоду», — пояснила ТСН демографиня, виконувачка обов’язків завідувачки відділу Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України Світлана Аксьонова.

За її словами, на рішення родин також впливають матеріальне становище, житлові умови, можливість поєднувати роботу та батьківство, а також стан репродуктивного здоров’я. Окремим чинником є масова міграція, адже значна частина жінок репродуктивного віку перебуває за кордоном. Аксьонова попереджає, що тривале відкладання часто призводить до того, що запланована дитина так і не народжується.

Ситуацію ускладнює й «історичний» дефіцит: як зазначає The Times, у 1990-х роках, коли країна переживала глибоку економічну кризу після розпаду СРСР, багато пар вирішили не мати дітей. Тепер ці менш чисельні покоління перебувають у репродуктивному віці.

Демографи звертають увагу й на регіональний вимір проблеми. Найбільше народжень фіксують у великих містах і відносно безпечніших західних областях, тоді як прифронтові регіони втрачають населення через постійні обстріли та виїзд мешканців. Така нерівномірність, за оцінками фахівців, позначиться на навантаженні на школи, лікарні та ринок праці в різних частинах країни.

Що робить держава

За інформацією The Times, демографічна криза спонукала уряд ухвалити закони про підтримку працюючих батьків і субсидовані послуги з догляду за дітьми після першого року життя, а також стимули для працевлаштування ветеранів з інвалідністю. Водночас експерти, яких цитує видання, наголошують: цих кроків недостатньо, щоб переломити тенденцію. Наслідки війни, міграції та відкладеного материнства, за прогнозами демографів, впливатимуть на структуру населення ще багато років.