ГУР дослідило новий російський дрон «Герань-5» К5-К: 52 з 93 іноземних компонентів — зі США

Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило результати дослідження нової модифікації російського реактивного ударного безпілотника «Герань-5» К5-К. За даними розвідки, всередині виявили 93 іноземні електронні компоненти, 52 з яких виготовили американські компанії. Росія почала застосовувати цю модифікацію проти українських міст на початку осені, а за своїми характеристиками, як вважають у ГУР, її можна віднести до малогабаритних крилатих ракет.

Що відомо про новий дрон

Дані оприлюднено на порталі War&Sanctions разом з інтерактивною 3D-моделлю. Розвідники дослідили зразок, який з досі незрозумілих причин приземлився майже неушкодженим у полі. За інформацією ГУР, яку наводять Kyiv Post та Укрінформ, порівняно з базовою «Геранню-5» модифікація К5-К має такі особливості:

• довжина — 4 м замість 6,5 м, розмах крила — 3 м замість 3,2 м;
• максимальна висота польоту зросла з 5 до 6 км;
• крейсерська швидкість перевищує 450 км/год, а на окремих маневрах, за даними розвідки, може сягати 1000 км/год;
• дальність (1000 км) і маса бойової частини (90 кг) не змінилися;
• досліджений зразок мав термобаричну бойову частину ТББЧ-90 і турбореактивний двигун ТРД-200, який, за даними ГУР, збирають в Алабузі з китайських комплектувальних.

Літальний апарат побудовано за нормальною аеродинамічною схемою з високорозташованим крилом і однокілевим хвостовим оперенням.

Навігація та «начинка»

За даними розвідки, авіоніка дрона відповідає останнім версіям «Герані-4» з модифікацією Seeker. До її складу входять польотний контролер, інерціальна навігаційна система, локалізована копія 16-елементної антени Harxon, трекер і mesh-модем. Окремо ГУР звертає увагу на систему оптико-електронної кореляції «Сусанін»: вона порівнює зображення з камери з еталонним знімком і так утримує маршрут. У К5-К ця система працює з двоспектральною камерою, а обробку зображення виконує китайський мікрокомп'ютер Coke Pi — аналог Raspberry Pi.

З 93 іноземних електронних компонентів, за даними ГУР, 52 мають американське походження, по 10 — китайське та швейцарське. Серед виробників, деталі яких знайшли в дроні, розвідка називає, зокрема, Texas Instruments і Murata. ГУР наголошує, що дані про виробника не показують, якими шляхами компоненти потрапили до Росії, і відзначає спроби російських виробників приховати маркування на цифрових сигнальних процесорах та інерціальних модулях.

Чому це важливо

Реактивні дрони стали одним із головних викликів для української протиповітряної оборони: вони швидші за класичні «Шахеди», тож їх складніше перехоплювати мобільним вогневим групам і дронам-перехоплювачам. Лише в ніч на 9 листопада, за даними Повітряних сил, Росія випустила по Україні 317 дронів, із них 105 реактивних. Перший віцепрем'єр — міністр енергетики Денис Шмигаль того ж дня заявив, що Росія активно застосовує реактивні дрони з mesh-мережами та елементами штучного інтелекту для точнішого ураження енергооб'єктів.

У ГУР вважають, що спроби приховувати маркування свідчать про реальний ефект санкцій: вони ускладнюють ланцюги постачання, підвищують ціни та подовжують терміни поставок. На думку розвідки, послідовне посилення санкційного тиску та контролю за обмеженими компонентами здатне позбавити Росію можливості продовжувати війну в нинішньому темпі.

Що далі

Базову «Герань-5» Україна вперше дослідила в січні 2026 року. Тоді, за даними The Kyiv Independent, ГУР називало її копією іранського дрона Karrar зі швидкістю 500–600 км/год і китайським турбореактивним двигуном Telefly. Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк оцінював, що 2025 року Росія отримала близько 2,2 млн імпортних електронних компонентів, а до 30% чипів західних брендів у російській зброї можуть бути підробками або виробленими понад офіційні обсяги.

Українська сторона регулярно публікує такі розбори на порталі War&Sanctions, щоб привернути увагу урядів і компаній-виробників до експортного контролю. Раніше, на початку 2026 року, розвідка вже повідомляла про американські та європейські мікросхеми в базовій версії «Герані-5». Нові дані, ймовірно, використають в аргументах на користь жорсткішого контролю за реекспортом електроніки через треті країни.