Відомий український кінооператор Павло Лойко помер у Ворзелі: що відомо про життя, смерть і суперечливі версії
У селищі Ворзель на Київщині 4 лютого 2026 року помер український кінооператор Павло Михайлович Лойко — автор численних кінематографічних робіт, зокрема зйомок культового фільму «Пропала грамота» (1972) та інших стрічок студії імені Олександра Довженка. Йому було 82 роки.
Ярина Харчук 
Інформацію про смерть оприлюднила Світлана Поклад, дружина видатного композитора Ігоря Поклада та сусідка подружжя Лойків. За її словами, Павло та його дружина Лідія протягом кількох тижнів фактично не мали грошей на їжу, жили в скрутних умовах і останній час виживали лише на воді. Серце оператора не витримало виснаження та холоду, і він помер у власному будинку.
Світлана Поклад на своїй сторінці у Facebook описала, що подружжя вело замкнений спосіб життя, майже не підтримували контакти із сусідами та родичами, і лише нещодавно вдова розповіла про критичну нестачу коштів на їжу.
Після трагедії сусіди та небайдужі люди звернули увагу на скрутне становище Лідії Лойко. Повідомляється, що місцева влада взяла на себе витрати щодо поховання Павла Лойка за рахунок бюджету громади, а соціальні служби запропонували допомогу його дружині, яку вона поки відмовляється приймати.
Проте Київська обласна державна адміністрація офіційно спростувала версію про смерть від холоду чи голоду. У зверненні адміністрації зазначено, що за висновками медичного розтину, проведеного 5 лютого, причиною смерті стала хронічна ішемічна хвороба серця, і жодних ознак переохолодження чи голоду немає. Повідомляється, що дім був опалюваним, із пічним опаленням і газом, а пенсія Лойка регулярно надходила на рахунок. Лідію Лойко також поставили на облік як одиноку людину похилого віку.
Павло Лойко народився 8 липня 1943 року. Він закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії і присвятив десятиліття роботі над українським кіно, був одним із тих, хто формував візуальну школу кінематографії на студії Довженка.
Трагедія викликала широкий суспільний резонанс: сусіди та культурні діячі закликають владу та громадськість активніше працювати з соціально вразливими старшими людьми, аби уникати подібних випадків у майбутньому.
