Верховний Суд: релігійні переконання не звільняють від відповідальності за ухилення від мобілізації
Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду постановила, що українське законодавство не передбачає звільнення від мобілізації чи від кримінальної відповідальності через релігійні переконання. Відповідне рішення ухвалене у справі № 573/838/24 27 жовтня 2025 року, повідомляє пресслужба ВС.
Ярина Харчук 
За матеріалами справи, обвинувачений, який визнає себе членом релігійної організації Свідків Єгови, відмовився прибувати до територіального центру комплектування, посилаючись на свої переконання, що не дозволяють брати участь у будь-яких формах військової служби, навіть без зброї.
Суди попередніх інстанцій визнали його винним за ст. 336 Кримінального кодексу України — ухилення від призову під час мобілізації. Захист наполягав, що така відмова мала бути розцінена як «сумлінна», адже ґрунтувалася на глибоких релігійних переконаннях.
Верховний Суд наголосив, що навіть під час воєнного стану право на свободу совісті не скасовується, однак закон не містить винятків, які дозволяли б відмовитися від виконання військового обов’язку за призовом під час мобілізації через релігійні чи інші переконання. Суд також звернув увагу, що мобілізаційна служба може передбачати небойові завдання, не пов’язані з використанням зброї — наприклад, ремонт техніки, евакуацію поранених чи інженерні роботи.
Таким чином, позиція Верховного Суду є орієнтиром для судової практики: ухилення від мобілізації через релігійні мотиви не звільняє від кримінальної відповідальності, хоча питання свободи совісті залишається важливим елементом правової дискусії в умовах війни.
