НАБУ розкопує корупцію в оборонці: у центрі — мільйони на дрони, систему “DZVIN” та провалений моніторинг

За словами Кривоноса, з лютого 2025 року НАБУ активно досліджує фінансові потоки, пов’язані з державними закупівлями озброєння, дронів та програмного забезпечення. Проте Держфінмоніторинг ігнорує запити про перевірку підозрілих транзакцій — це створює труднощі у відстеженні коштів, особливо тих, що можуть бути виведені за кордон.

Однак, навіть без повної співпраці з фінмоніторингом, НАБУ не відступає. Кривонос підкреслив, що Бюро значно посилить тиск і направляє додаткові запити — у тому числі щодо осіб, причетних до відомої справи «Мідас» (енергетичний корупційний скандал).

Розслідування вже виявило кілька ключових епізодів:

• Система DZVIN: НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура задокументували, що з розробки автоматизованої системи командного центру Збройних сил України було виведено приблизно 246 млн грн.

  • Нагадаємо: контракт було укладено з компанією, яка не мала досвіду в розробці ПЗ. Технічні вимоги змінювали до 13 разів, кількість прототипів без обґрунтувань зросла з 4 до 12, а після розробки — лише 10 з 200 планових функцій системи були реалізовані.

  • Система виявилася несумісною з протоколами НАТО, а її архітектура мала серйозні архітектурні недоліки, які роблять її майже непоправною.

• Закупівля дронів і систем РЕБ: НАБУ і САП повідомили про підозру шістьом особам — до групи входять колишній голова облдержадміністрації, народний депутат, керівник військової адміністрації міста, командир підрозділу Нацгвардії та двоє представників приватної компанії, яка виграла державні контракти.

  • Схема полягала в укладенні договорів на дрони (зокрема FPV) і електронні системи РЕБ із завищеною ціною. Учасники отримали відкат до 30 % від вартості контракту.

  • Наприклад, один контракт на дрони був завищений приблизно на 80 000 доларів США.

• Продуктові контракти для ЗСУ: У схемі, пов’язаній із постачанням продуктів для армії, встановлено, що в 2022–2023 роках бюджету завдано збитків у понад 733 млн грн через маніпуляцію «коробковими» закупівлями.

  • Постачальники формували каталоги із сотнями позицій (409 товарів), проте на практиці замовляли лише 10% найзатребуваніших продуктів (овочі, крупи, м’ясо), тоді як інші, рідко використовувані позиції — спеції, желатин, ягоди — просто слугували прикриттям.

  • Це дозволяло завищити ціну на популярні продукти (наприклад, картопля), а інші дешево «компенсувати», формально не змінюючи середню вартість набору.

  • Частина незаконно одержаних коштів була виведена за кордон.

Кривонос також заявив, що, хоча Держфінмоніторинг відмовляється співпрацювати, НАБУ продовжить збирати докази та працювати з іншими інструментами розслідування. Він назвав прозорість і контроль закупівель критично важливими, особливо під час війни, коли державні ресурси мають піти на захист країни, а не на збагачення.

Це розслідування — частина ширшого антикорупційного фронту НАБУ та САП у 2025 році: за даними звіту Бюро, у першому півріччі виявлено десятки схем, пов’язаних із держзакупівлями, особливо в оборонному секторі.