На Запорізькому фронті: російські сили активізували штурми, ЗСУ відходять із позицій

За останні доби зафіксовано десятки (до сотні) бойових зіткнень. При цьому на зазначених напрямках щодня відбувається понад 400 артилерійських обстрілів з використанням близько 2 000 боєприпасів, що значно підвищує навантаження на оборонців.
Внаслідок цієї активності та майже повного знищення укриттів і укріплень українські сили були змушені відійти з позицій біля населених пунктів Новоуспенівське, Нове, Охотниче, Успенівка, Новомиколаївка.

Ворог намагається зайти до цих населених пунктів групами закріплення, проте українські оборонці активно протидіють. У районах Яблукове, Рівнопілля та Солодке бої тривають.
На Гуляйпільському напрямку ворог із східного боку прагне оточити Гуляйполе та відімкнути логістичні шляхи, що ведуть з Покровське. Як підкреслив військовий експерт Олег Давигора, «хто контролює цей трикутник — Олександрівка (між трьома областями) — той отримує вирішальний вплив на ситуацію на сході та півдні».

За підсумками нових зведень, на Олександрівському напрямку ЗСУ відбили 12 атак за останню добу, на Гуляйпільському — 7, на Оріхівському — 5.
Ця ділянка фронту є критичною: саме тут перетинаються інтереси промислові, енергетичні й транспортні — як зазначає військовий, втрати контролю можуть серйозно ускладнити логістику ЗСУ.

Ситуація залишається напруженою. Сили оборони України наголошують, що хоча відхід із позицій відбувся, це не означає залишення напрямку — оборонці проводять перегрупування, утримують ініціативу й працюють над зміцненням позицій.

Контроль над вказаними напрямками має стратегічне значення: якщо противнику вдасться просунутися далі, може зрости ризик для міст Запоріжжя та Дніпра через втрату логістики й відкриття нових шляхів атак. Перекриття шляхів із Покровського та блокування Гуляйполя створюють загрозу з боку тилу.

Цитата командира:

«Хто контролює цю територію, той має вирішальний вплив на ситуацію на сході та півдні країни… ми тримаємо фронт, вкопалися, вгризлися і нищимо ворога.»

Хоча українські війська були змушені відійти з кількох населених пунктів, ситуація не виходить з-під контролю: оборонці відбивають атаки, утримують напрямки й готуються до подальших дій. Для мешканців та держави це означає: фронт залишається активним, загроза існує, але захист працює.