12 років за притулок для українського військового: у Росії засудили вчительку з окупованої Донеччини
Російський Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив до 12 років позбавлення волі 65-річну вчительку Валентину Заярну, яка проживала в місті Амвросіївка на тимчасово окупованій території Донецької області.
Ярина Харчук 
Причиною вироку стало те, що влітку 2022 року жінка надала притулок українському військовому Денису Сторожуку.
Суд визнав Заярну винною одразу за кількома статтями Кримінального кодексу РФ:
-
участь у «терористичній організації»,
-
замах на незаконне зберігання вибухових речовин,
-
підготовка терористичного акту.
Окрім ув’язнення, їй призначили штраф у 500 тисяч рублів (приблизно 6,3 тис. доларів). Про це повідомляє видання «Медіазона», яке спеціалізується на моніторингу політично мотивованих справ у Росії. За версією російського слідства, Валентина Заярна разом зі Сторожуком нібито стежила за депутатом так званої «ДНР» Ярославом Анікою та готувала підрив його автомобіля. Жінку звинуватили в отриманні посилки з елементами вибухового пристрою «за дорученням українського військового».
Втім, сама Заярна у суді заявляла, що не знала ані про партизанську діяльність Сторожука, ані про вміст посилки. За її словами, з чоловіком вона була знайома ще до повномасштабного вторгнення, але знала його як «Діму» — українського прикордонника. На момент знайомства жінка проживала на окупованій території та регулярно їздила до Маріуполя, щоб отримувати пенсію для матері. Після початку повномасштабної війни Сторожук зв’язався з нею та повідомив, що його будинок у Маріуполі згорів. Він попросив тимчасового притулку — і прожив у Заярної майже рік.
Денис Сторожук — підполковник Державної прикордонної служби України, керівник оперативно-розшукового відділу в Маріуполі. У травні 2022 року він не потрапив у полон разом із захисниками «Азовсталі», а залишився на окупованій території. У 2023 році його затримали співробітники ФСБ та утримували в СІЗО в Донецьку. У вересні 2024 року Сторожук повернувся до України в межах обміну полоненими.
Після звільнення в інтерв’ю він підтвердив, що вів диверсійну діяльність в окупації, зокрема був причетний до підриву складу боєприпасів в Амвросіївці. Водночас Сторожук категорично заперечував намір убивства Ярослава Аніки, називаючи його давнім знайомим, на допомогу якого розраховував.
Самого Сторожука російський суд засудив заочно — до 22 років колонії суворого режиму.
Правозахисники неодноразово зазначали, що подібні справи в Росії та на окупованих територіях мають ознаки репресій проти цивільного населення, а обвинувачення у «тероризмі» використовуються як інструмент залякування.
