Ціни на їжу можуть вибухнути: що приховує криза в Ормузькій протоці

Загострення безпекової ситуації в районі Перської затоки та ризики для судноплавства через Ормузьку протоку вже впливають не лише на енергетичні ринки, а й на глобальні ланцюги постачання добрив. Це, своєю чергою, найближчим часом позначиться на вартості виробництва продовольства в різних регіонах світу. Тобто ціни на їжу в Україні продовжують свій стрімкий ріст.

Ормузька протока є одним із ключових транспортних коридорів для світової торгівлі сировиною, зокрема енергоносіями та хімічною продукцією. За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), через неї проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти. Водночас країни Перської затоки — зокрема Катар, Саудівська Аравія та ОАЕ — відіграють важливу роль і на ринку мінеральних добрив. За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), цей регіон забезпечує значну частку світового експорту азотних добрив, включно з карбамідом та аміаком.

Порушення логістики або обмеження експорту з регіону швидко відображаються на цінах. Згідно з даними біржових майданчиків та галузевих аналітичних агентств (зокрема CRU Group та Argus Media), котирування на карбамід у березні демонстрували суттєве зростання на тлі геополітичної напруженості та подорожчання природного газу — ключової сировини для виробництва азотних добрив. Газовий фактор залишається визначальним: зростання цін на енергоносії змушує частину виробників у різних країнах скорочувати та зупиняти виробництво.

Додатковий тиск на ринок створюють і політичні рішення окремих держав. Китай, який є одним із найбільших виробників добрив у світі, періодично обмежує експорт, намагаючись стабілізувати внутрішній ринок. У країнах Південної Азії, зокрема в Пакистані та Бангладеш, за даними місцевих енергетичних регуляторів, фіксувалися перебої з газопостачанням для хімічної промисловості, що також впливає на обсяги виробництва добрив.

За оцінками галузевих аналітиків, частина вантажів із добривами вже затримується в портах Перської затоки або не може вчасно вийти в море через ризики для судноплавства. Точні обсяги затримок різняться залежно від джерела, однак учасники ринку сходяться в одному: навіть короткі перебої впливають на поставки, особливо в період посівної, коли добрива потрібні найбільше.

Для аграріїв це означає дефіцит, зростання витрат і більшу невизначеність. Добрива напряму впливають на врожайність, тому їх подорожчання або нестача змушують фермерів або скорочувати використання, або змінювати структуру посівів. За даними Світового банку, подібні ситуації в минулому вже призводили до подорожчання вирощування зернових, що згодом відображалося і на цінах для споживачів.

Поточну ситуацію часто порівнюють із 2022 роком, коли після повномасштабного вторгнення Росії в Україну було порушено як енергетичні, так і аграрні ринки. Втім, нинішні ризики мають іншу структуру: якщо тоді ключовим фактором були обмеження експорту зерна та газу, то зараз у центрі уваги — стабільність постачання добрив як одного з базових ресурсів для агровиробництва.

Експерти наголошують, що подальший розвиток ситуації багато в чому залежить від того, як довго триватимуть проблеми з логістикою і що відбуватиметься з цінами на енергоносії. Якщо ситуація стабілізується швидко, наслідки можуть бути короткостроковими. Але якщо перебої з постачанням затягнуться або з’являться нові обмеження на експорт, тиск на ціни на продукти лише зростатиме — і повернути їх назад буде складніше.

Ситуація в Ормузькій протоці вкотре показує, наскільки пов’язані між собою енергетика, виробництво добрив і аграрний сектор. Проблема в тому, що навіть локальні ризики в цьому регіоні можуть впливати на глобальні ринки. І якщо ці ризики зберігатимуться, подорожчання продовольства може виявитися не короткочасним, а більш тривалим процесом, який відчують і виробники, і звичайні споживачі.