Розслідування від редакції: як у Святошинському КДЦ перетворили безкоштовну медицину на платну

      У Святошинському районі Києва, за адресою, Симиренка, 10, працює комунальне некомерційне підприємство «Консультативно-діагностичний центр» — медична установа, яка мала б стати прикладом якісної організації первинної та спеціалізованої допомоги. Втім, останні роки довкола закладу точаться питання щодо реальної ефективності управління, рівня оплати праці лікарів і прозорості фінансів.

      На офіційному сайті Центру повідомляється, що установу очолює Наталія Карамелєва. Вона представляє себе як досвідчену управлінку, здатну забезпечити розвиток і стабільність у складних умовах медичної реформи. Однак скарги працівників і відкриті дані свідчать про зворотнє. Редакція OneNews натрапила на чималу кількість історій довкола цього медичного закладу та самої керівниці установи, що і зацікавило нашу команду. 

         Ми поспілкувалися з головою ОСН Святошинського району «Комітет Злагода-1» Віктором Нікуліним, який вже тривалий час збирає скарги та офіційну інформацію щодо діяльності цього закладу здійснюючи запити до установ.

        «Ми бачимо системне знищення безкоштовної медицини в нашому районі. Людей змушують платити за те, що Конституція гарантує безоплатно. У КДЦ створили спеціальний фонд, через який послуги надають за гроші, хоча заклад отримує фінансування від НСЗУ. Фактично відбувається подвійна оплата, і це б’є по кожній сім’ї», — розповів Нікулін.

        За ст. 49 Конституції України громадяни мають право на безоплатну медичну допомогу. Але, за словами голови об’єднання, керівництво КДЦ створило «спецфонд», де акумулюються кошти пацієнтів, і адміністрація розпоряджається ними без прозорого контролю.

     «Найбільше обурює дублювання послуг. За пакети НСЗУ заклад уже отримав гроші, але людей все одно змушують платити. Це грубе порушення законодавства, і ми маємо підстави вважати, що кошти можуть використовуватись для корупційних схем», — каже Нікулін.

      Особливо болюча тема для мешканців — знищення безкоштовної дорослої ургентної та дитячої стоматології. Це не тільки порушення ст. 49 Конституції, а й Закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» №2168-VIII.

       «На сьогодні в системі КНП “КДЦ” за “Програмою медичних гарантій” за договором із НСЗУ у філії № 6 на вул. Єфремова працюють дев’ять лікарів дитячих стоматологів. Причому їхня загальна робоча ставка становить лише ставку чотирьох лікарів. Тобто лікарів переведено рішенням керівництва КНП “КДЦ” на ставки 0,25 та 0,5. При цьому їхня зарплата становить відповідно менше 4 та 8 тисяч гривень на місяць. Ви, будучи лікарем зі стажем у кілька десятків років, працюватимете в такій установі?

       Мало того, відділення дитячої стоматології на Єфремова, 11 не має рентгенівського обладнання, немає повного комплекту стоматологічних крісел та іншого спеціального оснащення. Лікарів фактично взагалі не забезпечують стоматологічними матеріалами для лікування, знеболювальними засобами та необхідними допоміжними матеріалами. Хоча все це передбачено пакетом “ПМГ” та договором з НСЗУ.

       Картина така: відділення дитячої стоматології є, приміщення є, крісла начебто є, лікарі є, пацієнти можуть бути — але лікувати їх нема чим! Ось вам і весь механізм, створений директором КНП “КДЦ” Карамелєвою її заступником з педіатрії Степаніщенко. Це і є їхня турбота про дітей? Чи, можливо, про щось інше?» - ділиться Віктор Федорович. 

       Інформація, яку надає громада через голову об’єднання мешканців Віктора Федоровича Нікуліна, підтверджує масштабні проблеми у роботі КНП «КДЦ Святошинського району». Йдеться про:

• порушення ст. 21, 22, 24, 28, 34, 41, 42, 43, 45, 46, 48, 49, 56, 60 та 68 Конституції України;

• невиконання Закону №2168-VIII («Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»);

• ігнорування Закону №2347-IX («Про систему громадського здоров’я»).

       Ми неодноразово зверталися до керівництва медзакладу, до місцевої влади, але реальних змін не відбулося. Тому ми вважаємо, що ця справа має стати предметом уваги правоохоронних органів», — підсумував Нікулін.

       Заклад активно просуває платні послуги, що підтверджується численними відгуками у соцмережах.
       У групі «Здоров’я Святошинців» користувачі регулярно повідомляють про ситуації, коли пацієнтам пропонують платні прийоми, хоча за законом ці послуги мають покриватися пакетом НСЗУ. Так, один із відвідувачів зазначав: «Коли я назвав суму, озвучену директоркою, медсестра заплакала. Вона отримала лише одну чверть від названої суми… Брехня зашкалює».

       На офіційному сайті КДЦ опубліковані тарифи на масаж, фізіотерапію та інші послуги kdcsvyat.itmed.org, що співпадає зі свідченнями очевидців. Кияни також звертають увагу на обмеження доступу до безоплатних прийомів: «Директорка цілеспрямовано обмежила запис до вузьких спеціалістів. Неврологів залишився один, і записатися практично неможливо — колл-центр одразу пропонує платний прийом».

       Фінансові дані лише підсилюють підозри. За інформацією НСЗУ, за пакет «60» КДЦ отримав 12 611 006 грн, з яких 360 000 грн виплатили лікарям, що фактично працюють постійно. Інший користувач коментував: «12611006 - 360000 = 12 251 006 грн. Куди йде решта? На обслуговування керівництва?»

        Анонімні свідчення підтверджують цю практику: «Платні послуги вводять навіть у дитячій стоматології. Медикаменти лікарям доводиться закуповувати самостійно, хоча держава їх покриває».

       Ситуація з обмеженням штатів також впливає на доступність медичної допомоги: «Лікарі звільняються, робочі години скорочені, пацієнти не можуть записатися на прийом, а керівництво отримує значні премії».

      Громадські коментарі показують також обурення орендною політикою та платними послугами під час воєнного стану: «Послуга «басейн для немовлят» 700 грн за пів години, а знижки для дітей військовослужбовців — жодної».

      Загалом, численні свідчення пацієнтів та аналіз фінансових даних вказують на конфлікт інтересів: державне комунальне підприємство, яке повинно надавати безкоштовну медичну допомогу, фактично перетворюється на джерело прибутку керівництва, а лікарі та пацієнти опиняються у складній ситуації.

За відкритими даними (Опендатабот, НСЗУ), КНП «КДЦ» Святошинського району — це не маленька амбулаторія, а великий комунальний заклад з серйозними грошовими обігами.

Дохід: 2023 рік — 203,17 млн грн; 2024 рік — 231,29 млн грн;
Штат: 2022 рік — 601 працівник; 2023 рік — 573; 2024 рік — 540.

На перший погляд, усе виглядає стандартно: надходження зростають, прибуток не декларується, а кількість персоналу поступово зменшується. Але за цифрами ховається інша реальність.

Дані НСЗУ показують, що в середньому у 2024–2025 роках:
• лікар отримував 20–28 тис. грн/міс.;
• медсестра — 13,6–17,5 тис. грн;
• керівник закладу — 44–55 тис. грн.

Оголошення про роботу на Work.ua від самого закладу демонструють іншу картину:
• медреєстратор — 10 000 грн + премії;
• молодша медсестра/санітарка — 8 000 грн;
• рентгенолаборант — 13 000 грн + % від послуг.

Тобто вакансії виставляються із зарплатами, які нижчі за нормативні показники НСЗУ. Це пояснюється тим, що кошти розпорошуються на утримання «мертвих душ» і технічних ставок, замість того щоб піднімати зарплати реально працюючим медикам.

Найбільш показовими є цифри з офіційних дашбордів:
 • квітень 2024: немедичний персонал — 11,98% усіх витрат;
 • квітень 2025: немедичний персонал — 25,44%.

Інакше кажучи, у 2025 році кожна четверта гривня пішла не на лікарів і медсестер, а на категорію «інші працівники» — адміністративний і технічний штат. Тобто четверта частина співробітників медичного закладу не є медичними працівниками, а це приблизно 2,23 млн грн лише за один місяць.

         У листах керівництва КДЦ та районної адміністрації (документи, які передав ОСН Віктор Нікулін) вказано, що у закладі числиться 38 лікарів-стоматологів, але частина з них працює на 0,2–0,4 ставки, загальна кількість робочих ставок перевищує фактичну кількість лікарів. Водночас, у штаті понад 120 немедичних співробітників (при загальній чисельності 491).

         Це дозволяє керівницту створювати «фіктивні» робочі місця, де люди формально рахуються в штаті, але фактично не працюють, отримувати бронь від мобілізації — адже для цього достатньо бути працевлаштованим у медичному закладі і як наслідок розпорошувати бюджетні кошти на утримання не існуючого штату.

        У 2024 році фонд зарплати складав 9,11 млн грн, у 2025 — 8,77 млн грн. При майже однаковій кількості співробітників середня виплата на одну особу зросла з 15,2 тис. грн до 17,7 тис. грн. Це при тому, що керівники ЦПМСД Святошинського району у 2023–2024 роках отримували 900 тис.–1,1 млн грн на рік — у 5–6 разів більше, ніж лікар.

          Якщо «інші працівники» фактично не виконують обов’язків, але отримують зарплати та бронь від мобілізації — це має всі ознаки зловживання службовим становищем, нецільового використання бюджетних коштів, схеми прикриття мобілізації. Моральний аспект ще гірший: лікарі працюють із надмірним навантаженням за середніми зарплатами, тоді як мільйони гривень витрачаються на утримання «мертвих душ».

        У КДЦ Святошинського району за рік відбулася аномальна трансформація штатної структури: частка немедичного персоналу зросла з 11,9% до 25,4%. Це близько 2,23 млн грн щомісячно, які витрачаються на сумнівні ставки.

        Заклад фактично перетворився на «прихисток» для працівників, які не виконують обов’язків, але користуються офіційними зарплатами й бронню від мобілізації.

        А що ж тоді у декларації самої керівниці закладу, яка отримує зарплату в межах 44–55 тис. грн. на місяць, а також що у декларації її сім’ї?

       З відкритих даних Єдиного державного реєстру декларацій НАЗК випливає, що у 2024 році директорка КНП «КДЦ» Святошинського району отримав 1 064 989 грн як заробітну плату за основним місцем роботи. Це — офіційні дані з річної декларації по інформації з якого ми можемо стверджувати, що пані Карамелєва отримувала щомісяця близько 88 тис.грн заробітної плати. Єдиний Державний Реєстр Декларацій

     Офіційна зарплата від основного місця праці згідно декларації директорки за 2023 рік — 1 004 660 грн тут є і додаткові виплати від сумісництв і інших закладів. Проте знову, щомісячна зарплата 83 тис. грн.  YouControl

     Ми зробили аналіз декларацій сім’ї Карамелєвих, отримавши витяги з Дежавного реєстру речових прав і він показує суттєву диспропорцію між офіційними доходами та рівнем задекларованого майна. При зарплаті директорки у понад 1,2 млн грн на рік, сім’я володіє активами, що значно перевищують її річні заробітки.

     Так, у власності Карамелєвої Наталії — квартира площею 42 м² (вартістю 559 тис. грн), в додатковій декларації від 1 травня вона стала власницею квартири у 96.1 м2 у Києві, а також значні грошові заощадження у валюті — 24 500 євро готівкою. Нам вдалось дізнатись адресу нової квартири, не оприлюднюючи даних зазначимо, що її вартість варіюється від 7 до 9 мільйонів гривень, або 171 тис дол. – 220 тис дол. Чоловік, Антон Карамелєв, задекларував земельну ділянку у Бучанському районі площею понад 0,1 га вартістю 668 тис. грн, гараж, а також новий автомобіль Toyota RAV-4 Hybrid 2024 року вартістю майже 1,94 млн грн. Окрім цього, він зберігає 47 000 доларів США готівкою та отримав дохід від відчуження майна у розмірі 1,36 млн грн. А також починаючи з 2019 року отримував у подарунок чималі суми по 600 000 тис. грн вказуючи як джерело дарування – “Іноземний громадянин”.

       Син, Микита Карамелєв, задекларував автомобіль BMW 320i xDrive 2022 року вартістю 1,7 млн грн, це приблизно 41,5 тис. дол., грошовий подарунок у розмірі 500 тис. грн, а також 12 500 доларів США готівкою. При цьому його офіційний річний дохід у комунальних структурах становив близько 390 тис. грн. Старша дочка, Антоніна Карамелєва, володіє часткою у квартирі площею 62 м².

       У сукупності сім’я володіє кількома квартирами, земельною ділянкою, гаражем, двома автомобілями преміум-класу та валютними запасами у десятки тисяч доларів та євро.

       Виникає закономірне питання: наскільки походження цих коштів відповідає офіційним доходам родини? Адже сума заощаджень та вартість майна значно перевищують заробітки членів сім’ї за один рік. Окрему увагу привертають часті «подарунки у грошовій формі» та доходи від відчуження майна, які можуть виступати механізмом легалізації доходів.

      У ході нашого розслідування ми виявили ще один факт потенційного зловживання повноваженнями: здачу приміщень філій КНП в оренду під приватний бізнес за не ринковою ціною. Інформацію з офіційним запитом, що підтверджує цей факт, нам надав Віктор Нікулін. Тож, розберемо. Приміщення знаходяться за адресами Симиренка, 10 та Єфремова, 11, вони здаються різним ФОПам та компаніям під аптеки, магазини, приватні кабінети, офіси тощо. Вартість оренди коливається від 26,5 грн/м² до 75,6 грн/м², у середньому близько 70–79 грн/м² (згідно офіційної відповіді — 79,38 грн/м²). Для Святошинського району Києва у 2024–2025 рр. ринкова ціна оренди комерційних площ коливається в межах 300–500 грн/м². Тобто оренда в 70–80 грн/м² — це в 4–6 разів дешевше за ринок. Підрахуємо: загальна площа в оренді по Єфремова, 11 = 819,2 м², середня ціна оренди — 79,38 грн/м², обто місячний дохід = 65 055 грн.

      Якби приміщення здавали за мінімальною ринковою ціною (300 грн/м²), бюджет отримував би: 245 760 грн/міс. Тобто щомісячно громада втрачає близько 180 тис. грн, а за рік — понад 2,1 млн грн.

    Вартість оренди у КДЦ є аномально низькою. Це створює підґрунтя для корупційних схем: приміщення фактично «виводяться» у приватний бізнес за безцінь. Такі дії можна розцінювати як нецільове використання комунальної власності, що напряму шкодить інтересам громади. Зокрема, приватна клініка SKINDOC розташована за адресою вул. Єфремова, 11 (4 поверх) — там же, де у реєстрах зазначена філія №6 КНП. https://www.skindoc.kiev.ua/ 

    На даний час ми не маємо достовірного підтвердження інформації, проте за свідченнями співробітників медзакладу приміщення здаються в оренду близькому оточенню пані Карамелєвої.

      Проте, чому знаючи всі факти ймовірних порушень співробітники не протистоять керівництву закладу? Бо в них з’явився новий колективний договір – документ, який мав би захищати їх права, але у деяких положеннях фактично обмежує їх. Більше того — він створює поле для зловживань. Ми проаналізували весь документ:

    У пункті 4.1.31 передбачено «скорочення через невиконання фінансового плану». Критерії «найменшої продуктивності» фактично довільні. Це грубо суперечить ст. 40–42 КЗпП, які чітко визначають підстави й порядок скорочення. Що свідчить про особисту відповідальність кожного працівника за діяльність всього підприємства.
Не менш проблемним є покарання за «громадський вплив» або застосування дисциплінарних стягнень під час лікарняного чи відпустки — що прямо порушує ст. 147 КЗпП.  

     Найгостріший блок стосується грошей. Зарплата тут прив’язана до надходжень від НСЗУ — фактично це перекладання відповідальності на працівника. Але ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону «Про оплату праці» гарантують чіткі строки виплати, незалежно від фінансових потоків установи. Аванс у розмірі 50% окладу (а не фактично відпрацьованого часу) також порушує закон.
Особливо ризиковані умови преміювання: критерії відсутні, рішення ухвалюються довільно. Це відкриває двері до тиску, дискримінації, а іноді й корупційних практик — адже премії можуть прямо залежати від доходу від платних послуг (ст. 22 Закону «Про оплату праці» забороняє дискримінацію в оплаті).

    Документ створює ілюзію, ніби профком «вирішує трудові спори» або «не допускає звільнень». Насправді ж його роль — лише контроль і консультації. Водночас колдоговір перекладає на профком навіть контроль за пенсійними документами (п. 6.2.1–6.2.3), що може позбавити працівників реального захисту у питаннях пільгової пенсії.

     У пункті 2.1.35 передбачено лише 15 хвилин перерви, тоді як ст. 66 КЗпП гарантує мінімум 30 хвилин. Також дозволені зміни до 24 годин «за згодою працівника і профспілки», що суперечить ст. 50 та 52 КЗпП. Для медперсоналу обідня перерва теж скорочена до 15 хв, хоча ст. 17 Закону «Про охорону праці» передбачає належні умови відпочинку.  Пункт 2.1.41 обмежує відпустку для батька «до 14 днів», хоча ст. 19-1 Закону «Про відпустки» встановлює чітку тривалість і не дозволяє звуження права. Додаткові відпустки залежать від наказів роботодавця, що створює ризик тиску.

     Встановлені строки: три дні для зміни даних і одна година для лікарняного, що не відповідає закону й може порушувати ст. 32 Конституції. Цілодобове відеоспостереження без правил зберігання й використання суперечить ст. 6 і 9 Закону «Про захист персональних даних».



      Як висновок підсумуємо, Святошинський КДЦ — лише один із десятків комунальних медзакладів Києва. Але ситуація тут показова. Вона демонструє, як у межах закону можна створити систему, де головним вигодонабувачем стає не лікар, який безпосередньо надає послуги пацієнтам, а керівництво, наприклад, як пані Карамелєва.

      У результаті лікарі скаржаться на мізерні зарплати, медсестри масово звільняються, пацієнти незадоволені сервісом, а керівництво продовжує звітувати про «ефективне управління».

      Запитання, яке залишається відкритим: чи може міська влада змінити цю систему і змусити працювати її так, щоб вигравали не лише директори з мільйонними деклараціями, а й ті, хто щодня стоїть біля ліжка пацієнта?

      Окремо зазначаємо, що редакція OneNews вже передала матеріали і свідчення до правоохоронних органів, від яких у встановлений законом строк чекаємо інформацію про прийняті процесуальні рішення.