Полювання Кремля в Європі. Як офіцер російського центру 795 Денис Алімов

Тіньова мережа операцій

Російські спецслужби багато років ведуть приховані операції за межами країни. У таких операціях зазвичай працюють спеціальні підрозділи, які не згадуються у відкритих документах. У середовищі розвідки часто згадують так званий центр 795. Його називають елітним підрозділом, який виконує спеціальні завдання за кордоном.

За інформацією джерел, одним із офіцерів цього центру є Денис Алімов. Його ім’я фігурує у матеріалах, що описують операції проти опонентів Кремля за межами Росії. Мова йде про стеження, підготовку диверсій та організацію ліквідацій.

Розслідування показує, що діяльність Алімова могла виходити далеко за межі класичної розвідки.

Контракт на ліквідацію

За наявними даними, Алімова пов’язують із підготовкою операції проти родичів чеченських політичних діячів, які проживають у країнах Європи.

Джерела стверджують, що замовником виступав глава Чечні Рамзан Кадиров. Подібні звинувачення неодноразово звучали у європейських медіа. У різні роки політики та активісти чеченської діаспори заявляли про загрози та спроби нападів.

Для виконання завдання Алімов шукав виконавця за межами Росії. Таким виконавцем, за даними розслідування, став Дарко Дурович. Його описують як громадянина Балканського регіону, який мав грін-карту США та регулярно подорожував Європою.

Вербування через зашифровані канали

Комунікація між Алімовим і Дуровичем проходила через зашифровані месенджери. Проте спосіб спілкування виглядав несподівано примітивним.

Алімов не володів іноземними мовами. Він писав інструкції російською мовою. Після цього копіював текст у Google Translate та перекладав його на сербську.

Отриманий переклад він надсилав виконавцю.

Проблема полягала у тому, що машинний переклад часто створював дивні фрази. Дурович інколи не міг зрозуміти зміст повідомлення. Він перекладав текст повторно. Часто переводив його із сербської на англійську, щоб розібратися у змісті інструкцій.

Звіти про виконання завдань він писав сербською або англійською. Потім перекладав їх через Google Translate на російську та відправляв назад.

Переписка, яку читало ФБР

У цій історії з’явився ще один несподіваний елемент.

Американські правоохоронці отримали ордер на доступ до даних сервісу Google Translate. Це дало змогу відстежити тексти, які сторони вводили для перекладу.

Таким чином слідчі отримали:

• оригінальні російські інструкції
• перекладені сербські версії
• відповіді виконавця
• повторні переклади

Фактично переписка між розвідником і виконавцем стала доступною слідчим у повному обсязі.

За словами джерел, співробітники ФБР отримали можливість читати як оригінали, так і машинні переклади. Деякі фрази виглядали настільки дивно, що їхня структура викликала здивування навіть у досвідчених аналітиків.

Інша операція. Колумбія

Ім’я Алімова також з’явилося у ще одному епізоді.

За інформацією джерел, він подорожував до Колумбії під іншим прізвищем. Там він мав вирішувати питання, пов’язані з перевезенням кокаїну.

Ця історія завершилася затриманням.

Поліція затримала чоловіка в аеропорту Боготи. Під час спілкування з правоохоронцями він знову використовував Google Translate, намагаючись пояснити ситуацію.

За словами очевидців, ситуація змінилася, коли до розмови долучився співробітник ФБР. Він звернувся до затриманого російською мовою та привітав його з прибуттям.

Російська модель операцій

Ця історія показує іншу сторону роботи спецслужб.

Офіційно російські структури заперечують свою причетність до операцій проти опонентів за кордоном. Проте численні розслідування в Європі вказують на існування мереж, які займаються переслідуванням політичних противників.

Серед найвідоміших справ:

• отруєння Олександра Литвиненка у Лондоні
• спроба отруєння Сергія Скрипаля у Солсбері
• напади на опозиційних діячів у Європі

Аналітики зазначають, що такі операції часто проводяться через посередників.

Висновок

Історія Дениса Алімова виглядає як поєднання класичної розвідки та хаотичних методів.

Офіцер секретного підрозділу координує операції за кордоном. Виконавці отримують інструкції через машинний переклад. Переписку читають слідчі. Завершується історія затриманням у міжнародному аеропорту.

Цей випадок показує іншу сторону гібридної війни. Вона ведеться не лише на полі бою. Вона відбувається у цифрових сервісах, месенджерах та навіть у системах автоматичного перекладу.