Рада підтримала законопроєкти, що можуть змінити платіжки: хто і за що голосував
У перший день роботи 15-ї сесії Верховної Ради народні депутати підтримали два законопроєкти, які стосуються фінансування енергетичного сектору. Йдеться про документи №13219 та №14067. Рішення вже викликали активну дискусію щодо можливого впливу на тарифи на електроенергію та тепло.
Ярина Харчук 
Законопроєкт №13219 передбачає додаткові фінансові механізми для розрахунків із виробниками електроенергії з відновлюваних джерел. За оцінками, обсяг зобов’язань може сягнути близько 37 мільярдів гривень. Кошти планують залучати через механізми ринку електроенергії, що потенційно може відобразитися на кінцевій вартості для споживачів — як побутових, так і бізнесу.
Питання розрахунків із виробниками «зеленої» енергетики залишається актуальним із 2020 року, коли в Україні накопичилися борги перед сонячними та вітровими електростанціями через дію «зеленого тарифу». Цей тариф був запроваджений для стимулювання інвестицій у відновлювану енергетику та є одним із найвищих у Європі для періоду його впровадження. Через воєнні дії, пошкодження інфраструктури та загальну фінансову нестабільність дефіцит коштів на ринку електроенергії лише посилився.
Водночас законопроєкт №14067 стосується модернізації систем теплокомуненерго. Документ передбачає оновлення інфраструктури теплопостачання, зокрема котелень, тепломереж та обладнання. Витрати на модернізацію планують покривати через тарифні механізми, а не за рахунок репарацій чи окремих бюджетних програм. З огляду на масштабні пошкодження теплової інфраструктури внаслідок російських атак, потреба в оновленні систем є значною. За даними профільних відомств, з початку повномасштабної війни було пошкоджено або зруйновано сотні об’єктів теплогенерації та мереж.
Таким чином, обидва рішення були підтримані більшістю парламентських фракцій. Водночас частина політиків критикує ухвалені зміни, заявляючи про ризик зростання фінансового навантаження на населення та бізнес.
Енергетичний сектор України нині працює в умовах постійних атак на інфраструктуру, дефіциту коштів і необхідності швидкої модернізації. Питання полягає в тому, яким чином балансувати між відновленням системи та соціальною доступністю тарифів.
