Цивільні в російському полоні: майже кожен пережив катування — дані правозахисників
91% цивільних українців, звільнених із російського полону, зазнавали катувань або жорстокого поводження. Про це свідчать результати опитування, проведеного Медійною ініціативою за права людини серед 44 цивільних осіб, звільнених у серпні цього року.
Ярина Харчук 
Серед опитаних — люди віком від 28 до 74 років. Мінімальний термін незаконного утримання становив майже три роки, максимальний — понад вісім років. За словами правозахисників, більшість цивільних утримувалися без офіційних звинувачень, доступу до адвокатів або зв’язку з родинами, що є прямим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевських конвенцій.
Після повернення додому колишні полонені опинилися у вкрай вразливому становищі:
-
84% не мали житла або не могли повернутися до свого дому;
-
66% потребували комплексної медичної реабілітації;
-
55% — професійної психологічної допомоги;
-
77% — юридичного супроводу;
-
більшість втратила базові документи та доступ до послуг:
-
91% не мали банківських рахунків;
-
значна частина — паспортів, ідентифікаційних кодів, водійських посвідчень.
-
Правозахисники зазначають: у багатьох випадках люди поверталися з хронічними захворюваннями, наслідками побиттів, інфекціями, а також симптомами посттравматичного стресового розладу.
За даними МІПЛ, за 11 років війни Росія незаконно затримала щонайменше 3756 українців, з яких 2305 осіб досі перебувають у неволі. Йдеться саме про цивільних — людей, які не брали участі у бойових діях.
На відміну від військовополонених, цивільні часто не мають формального статусу, що ускладнює підтвердження факту незаконного утримання, отримання компенсацій, медичної допомоги та соціальних гарантій. Чинне українське законодавство містить прогалини, які не враховують специфіку тривалого цивільного полону.
У МІПЛ наголошують на необхідності системного підходу. Зокрема, пропонується запровадити інститут кейс-менеджерів — фахівців, які супроводжуватимуть кожну звільнену людину з моменту повернення й до повної соціальної адаптації: від відновлення документів до доступу до лікування, житла та правової допомоги.
«Цивільний полон — це не лише порушення прав людини, а й довготривалий гуманітарний виклик, який держава має вирішувати комплексно», — наголошують у МІПЛ.
