НОВИЙ ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС: ЩО ЗМІНЯТЬ ДЛЯ КОЖНОГО УКРАЇНЦЯ

Верховна Рада взялася за одну з найбільших правових реформ останніх десятиліть. Проєкт нового Цивільного кодексу України №15150 зареєстрували 9 квітня 2026 року. Уже 28 квітня парламент прийняв його за основу. Наразі документ проходить підготовку до другого читання. 

Йдеться не про кілька поправок. Україна отримує нову конструкцію цивільного права, яка визначатиме, як громадяни володіють майном, укладають договори, відкривають рахунки, успадковують власність, захищають приватне життя, користуються цифровими сервісами та взаємодіють із державними реєстрами.

Саме тому №15150 потрібно оцінювати не через окремі резонансні статті, а як одну систему.

Навіщо Україні новий Цивільний кодекс

Чинний Цивільний кодекс набув чинності у 2004 році. За понад двадцять років змінилася економіка, банківський сектор, цифрові технології та способи укладання договорів.

У 2003 році майже не існувало сучасних соціальних мереж, цифрових активів, масових електронних платежів, автоматизованих платформ, сучасних систем обробки персональних даних та багатьох інших інструментів, якими громадяни користуються щодня.

Тому сама ідея оновлення цивільного законодавства має логіку.

Комітет Верховної Ради з питань правової політики прямо розглядає №15150 як рекодифікацію цивільного законодавства. 

Новий кодекс має зібрати в одній системі регулювання власності, сімейних відносин, договорів, спадщини, цифрових прав, державної реєстрації та інших цивільних відносин.

Для пересічної людини це означає дуже просту річ. Після остаточного ухвалення нового кодексу саме за його правилами суди роками вирішуватимуть спори щодо квартир, землі, грошей, боргів, спадщини, сімейного майна та приватності.

Що доброго може отримати населення

Перша перевага реформи полягає в адаптації права до цифрової економіки.

Кодекс намагається врегулювати цифрову приватність, електронну взаємодію, нові інформаційні права та відносини, які старе цивільне законодавство часто регулює фрагментарно.

Людина отримує більше юридичних інструментів для захисту власних даних та приватного життя.

Для громадянина, інформацію про якого безконтрольно копіюють, поширюють або використовують у цифрових системах, це може стати реальною додатковою гарантією.

Другий позитивний напрям стосується договорів.

Цивільні відносини давно перейшли в інтернет. Люди купують товари онлайн, укладають електронні договори, користуються фінансовими сервісами, підписують документи дистанційно.

Оновлення правил договорів може зробити такі операції більш передбачуваними.

Третій напрям стосується систематизації законодавства.

Коли одна сфера регулюється десятками різних актів, громадянину та бізнесу важче визначити свої права.

Рекодифікація має зменшити кількість суперечностей між різними нормами.

Четвертий позитивний елемент стосується захисту особистої інформації.

У новому кодексі значно більше уваги приділено цифровій приватності та інформації про людину.

Для пересічного громадянина це може означати сильніший захист від незаконного поширення його персональної інформації.

Та саме тут починається одна з головних суперечок навколо №15150.

Право на приватність проти права суспільства знати

Проєкт містить положення про цифрові права, цифрову приватність, право на забуття та право на інформаційний спокій.

З погляду звичайної людини право вимагати припинення поширення застарілої або незаконно оприлюдненої інформації виглядає логічним.

Та якщо такі механізми сформулювати надто широко, ними можуть користуватися не лише приватні особи.

Колишній чиновник, політик або власник компанії може спробувати вимагати видалення інформації, яка залишається суспільно важливою.

Наприклад, матеріалів про старі корупційні справи, корпоративні зв’язки, активи чи попередню діяльність.

Саме цьому блоку законопроєкту окрему увагу приділила Рада Європи. Експерти аналізували цифрові права, право на забуття, цифрову приватність та їх потенційний вплив на журналістику, доступ до інформації та громадський контроль. 

Тобто дискусія тут набагато ширша за приватність.

Потрібно знайти баланс між правом громадянина на приватне життя та правом суспільства знати інформацію про людей, які впливають на державу, бюджет або економіку.

Державні реєстри стали одним із найбільш спірних питань

Окрема суперечка виникла навколо Книги 9 проєкту.

Вона стосується державної реєстрації прав, юридичних станів та юридичних фактів.

Нотаріальна палата України після аналізу цієї частини виступила з радикальною пропозицією. Вона рекомендує взагалі виключити Книгу 9 з нового Цивільного кодексу.

На думку Нотаріальної палати, державна реєстрація повинна залишатися у публічно правовій площині та регулюватися окремими профільними законами. 

Це одна з найсерйозніших професійних претензій до документа.

Йдеться про механізми, від яких залежить підтвердження прав на квартири, будинки, землю, корпоративні права та інше майно.

Помилка у правилах реєстрації може коштувати громадянину значно більше, ніж будь яка технічна неточність у законі.

Для України питання особливо гостре через стан державних реєстрів та наслідки війни.

Частина архівів та документів втрачена.

Частина інформації переносилася з паперових документів.

Частина об’єктів державної та комунальної власності може мати неповні реєстраційні дані.

Тому нові правила повинні дуже чітко відповідати на питання, що станеться, якщо інформація в реєстрі помилкова.

Хто буде захищений, первинний власник чи той, хто пізніше придбав майно.

Саме такі ситуації можуть створити десятки тисяч судових спорів.

Реєстри потрібні не лише власникам квартир

Відкритість державних даних має ще одну сторону.

Сьогодні громадянин може перевірити продавця нерухомості.

Підприємець може перевірити контрагента.

Банк може перевірити клієнта.

Журналіст може перевірити компанію, власників або корпоративні зв’язки.

Антикорупційні організації можуть аналізувати державні закупівлі.

Компанія YouControl після першого читання №15150 заявила, що поточна редакція може створити проблеми для перевірки контрагентів та принципу відкритості державних реєстрів. 

Це позиція самої компанії, а не встановлений результат дії закону, оскільки закон ще не набрав чинності.

Та сама поява такого застереження означає, що відповідні статті потрібно перевіряти особливо ретельно перед другим читанням.

Власність стане одним із головних випробувань реформи

Для більшості громадян найцінніші цивільні права пов’язані саме з майном.

Квартира.

Будинок.

Земля.

Автомобіль.

Спадщина.

Гроші.

Корпоративна частка.

Тому правила захисту права власності мають бути максимально однозначними.

Особливо небезпечна ситуація виникає, коли стикаються два добросовісних громадянина.

У першого незаконно відібрали майно.

Другий придбав його пізніше та не знав про попереднє порушення.

Хто повинен залишити квартиру собі?

Хто має отримати компенсацію?

Хто несе відповідальність?

Що робити, якщо інформація державного реєстру була неправильною?

Від відповідей нового кодексу на ці питання залежатиме реальний рівень захисту власності.

І саме тому положення про власність не можна розглядати окремо від положень про реєстри.

Діти та цивільна самостійність

Проєкт детально регулює цивільні права дітей.

Людей до 14 років визначають як малолітніх.

Осіб від 14 до 18 років як неповнолітніх.

Проєкт регулює можливість неповнолітніх розпоряджатися доходами, відкривати банківські рахунки та здійснювати інші цивільні дії.

Це не означає автоматичного надання дитині повної цивільної самостійності.

Для значних операцій передбачаються обмеження, участь батьків, піклувальників та в окремих випадках органів опіки.

Частина цих правил уже існує в українському цивільному законодавстві.

Новий кодекс переважно перебудовує та деталізує систему.

Для сімей важливіше стежити не за самим фактом наявності таких прав, а за тим, де проходитиме межа між самостійністю неповнолітнього та відповідальністю батьків.

Сімейне право також змінюється

Новий кодекс охоплює сімейні відносини.

Це означає, що правила шлюбу, майна подружжя, дітей, утримання та інших сімейних питань стають частиною загальної системи цивільного права.

Законодавча логіка зрозуміла.

Майно подружжя безпосередньо пов’язане з власністю.

Спадщина пов’язана із сімейним статусом.

Батьківські обов’язки створюють майнові права та обов’язки.

Та будь які процедури примирення, розірвання шлюбу або захисту інтересів дитини повинні бути сформульовані так, щоб держава не створювала додаткових перешкод людині, яка реалізує своє право.

Більше прав суду означає більше відповідальності судової системи

Ще одна проблема масштабної рекодифікації полягає у великій кількості оціночних понять.

Цивільне право не може існувати без понять справедливості, добросовісності та розумності.

Так працює право багатьох європейських країн.

Та чим ширше сформульована норма, тим більшу роль отримує суд.

І тут Україна стикається з практичною проблемою.

Громадянин повинен мати змогу хоча б приблизно прогнозувати результат спору ще до того, як піде до суду.

Якщо одна норма дозволяє дуже різне тлумачення, результат починає більше залежати від конкретної судової практики.

Для нового кодексу це означає роки формування рішень Верховного Суду та нижчих інстанцій.

Бізнес також відчує реформу

Для підприємців новий ЦК матиме пряме значення.

Договори.

Борги.

Корпоративні відносини.

Забезпечення виконання зобов’язань.

Банківські рахунки.

Електронні операції.

Захист ділової репутації.

Персональні та корпоративні дані.

Чим зрозумілішими будуть правила, тим менше ризиків отримає бізнес.

Якщо ж нові положення будуть суперечливими, компанії отримають нові витрати на юридичний супровід та судові спори.

Чому парламент не повинен поспішати

Проєкт уже пройшов перше читання.

Та це ще не остаточний закон.

Матеріали профільного комітету показують, що документ проходив юридичну та наукову оцінку, а до його положень надходили зауваження. 

Нотаріальна палата вимагає прибрати цілу книгу.

Рада Європи окремо аналізує норми, здатні впливати на свободу слова та доступ до інформації.

Представники сфери відкритих даних попереджають про ризики для державних реєстрів.

Це не аргумент проти самого оновлення кодексу.

Це аргумент за те, щоб друге читання не перетворилося на технічне голосування за сотні сторінок правових норм.

Що отримає звичайний українець

Якщо кодекс якісно доопрацюють, громадянин може отримати сучасніше цивільне право.

Кращий захист цифрової приватності.

Зрозуміліші електронні договори.

Сучасні правила майнових відносин.

Системніше сімейне та спадкове право.

Більшу відповідність українського цивільного законодавства сучасним європейським підходам.

Якщо спірні положення залишать без належного доопрацювання, ризики також будуть реальними.

Спори щодо власності.

Проблеми з державними реєстрами.

Спроби обмежувати суспільно важливу інформацію через право на приватність.

Складніші перевірки контрагентів.

Зростання ролі судового тлумачення.

Більше судових конфліктів у перші роки після запуску нової системи.

Головне питання зараз

Україні потрібне оновлення цивільного законодавства.

Та №15150 вирішує питання, які стосуються майже кожної людини від народження до спадкування її майна.

Тому дискусія має бути не про те, потрібен новий Цивільний кодекс чи ні.

Питання інше.

Чи готова держава гарантувати, що нові правила однаково добре захищатимуть приватність людини та свободу інформації, власника квартири та добросовісного покупця, дитину та її родину, громадянина та державні реєстри.

Саме від остаточної редакції №15150 залежатиме відповідь.

І поки документ перебуває між першим та другим читанням, це той момент, коли суспільство ще може вимагати чітких правил там, де сьогодні залишаються питання.