Протести в Лос-Анджелесі: Трамп йде на конфлікт із Каліфорнією, як це вплине на його рейтинги та чому Україна про це говорить?

6 червня 2025 року в Лос-Анджелесі спалахнули масові протести — епіцентр незадоволення політикою президента Дональда Трампа щодо міграції. Причиною стали масові арешти мігрантів у рамках нової хвилі імміграційних рейдів, ініційованих Адміністрацією. Найгостріша реакція очікувано виникла саме в Каліфорнії — найбільшому та одному з найбільш ліберальних штатів США, де частка іммігрантів є однією з найвищих у країні.

Протести швидко переросли в заворушення. У Лос-Анджелесі запровадили комендантську годину, а для придушення протестів до міста було введено 700 морських піхотинців — вперше за десятиліття така кількість військових бере участь у внутрішньому конфлікті на території США. Востаннє подібне траплялось у 1992 році під час масових расових заворушень у тому ж Лос-Анджелесі.

Фронт між Білим домом і Каліфорнією

Протистояння між Трампом і Каліфорнією не нове. Цей штат роками залишається одним із головних критиків політики MAGA (Make America Great Again). Губернатор Гевін Ньюсом, мери ліберальних міст, громадські активісти — усі вони формують альтернативний центр політичної ваги, ідеологічно протилежний Трампу. Останній крок президента — це введення Нацгвардії без згоди губернатора, він і став головним прецедентом. Вперше з 1965 року федеральна влада обійшла повноваження штату, що підриває засади федералізму США.

Таким чином, Трамп не лише демонструє рішучість, а й підриває баланс між центром і регіонами. Це — централізація влади, яка більше нагадує політику Орбана в Угорщині, ніж традиційні американські підходи до внутрішнього управління.

Міграція як політична зброя

Жорстка антимігрантська політика — це типова риторикика Трампа. Після повернення до влади він суттєво посилив повноваження ICE — Служби з контролю за імміграцією. Щоденні арешти до 3000 осіб, рейди на підприємства, затримання активістів — усе це створює атмосферу страху, зокрема в багатокультурних районах на зразок Лос-Анджелеса.

Але ця політика — не лише інструмент реалізації передвиборчих обіцянок. Це також спроба мобілізації власного електорату через конфлікт із "ворогом №1" — ліберальною Каліфорнією. Риторика "війни за справжні американські цінності" спрямована не стільки проти мігрантів, скільки на зміцнення електоральної бази Трампа.

Як це впливає на рейтинги Трампа?

Внутрішні кризи в США мають набагато більший вплив на суспільні настрої, ніж міжнародна політика. Американці голосують не за чи проти зовнішньої політики щодо України чи Китаю, а за дії президента всередині країни. І нинішня криза — перший реальний стрес-тест для 47-го президента.

Трамп обрав найбільш конфронтаційний сценарій: ігнорування позиції губернатора, мілітаризація вулиць, публічна демонстрація сили. Але чи виправдана ця стратегія? Частина виборців, безумовно, підтримує таку жорсткість. Але водночас усе більше американців починають сприймати дії Трампа як авторитарні.

Чому це важливо для України

На перший погляд, криза у Лос-Анджелесі — внутрішня справа США. Але насправді вона має глобальне значення. Кожен акт централізації влади Трампом послаблює механізми стримувань і противаг. А саме ці механізми — політичні супротивники, незалежні медіа, Конгрес, губернатори — часто були тими, хто стримував Трампа від проросійських дій або ізоляціоністської політики.

Якби сьогодні Конгрес не контролювався союзниками Трампа, навряд чи він дозволив би президентові діяти настільки зверхньо щодо України. Тому для українських інтересів ключовою є не боротьба з протестами, а збереження політичного балансу у США.