Чим дихає Київ: вплив ракетних обстрілів на стан якості повітря. Розмова з експертом

Після кожної повітряної тривоги кияни все частіше звертаються до додатку “Київ Цифровий” — не лише щоб перевірити, де були вибухи, а й щоб дізнатись, чим вони дихають. У сервісі доступна мапа якості повітря, яка показує, наскільки безпечним є повітря у різних районах міста. І навіть якщо вибухи сталися не поруч з вами, наслідки все одно можуть досягати вашого будинку — через дим, пил і токсичні частинки, які залишаються в атмосфері. 

Редакція OneNews поспілкувалась з керівницею КП "Київський міський Будинок природи" Аліною Приходько та дізналась деталі. 

Після нічних атак у небі над містом залишається невидимий, але дуже шкідливий слід — продукти горіння, пил і дрібнодисперсні частинки, які утворюються внаслідок вибухів, пожеж, руйнування будівель і транспортної інфраструктури. Повітря стає отруйним, і часто ми це навіть не усвідомлюємо, розповідає фахівчиня.

Аліна Приходько, в.о. директорки КП «Київський міський Будинок природи», пояснює:  «Коли вибухає ракета або виникає пожежа, у повітря піднімається велика кількість мікрочастинок. Це не просто дим. Це — складна суміш з продуктів згоряння пластику, бетону, скла, обшивки, лакофарбових матеріалів і навіть важких металів. І все це ми вдихаємо».

Що таке індекс якості повітря і як ним користуватися?

Оцінити ситуацію з повітрям можна завдяки сервісу “Мапа якості повітря” в додатку “Київ Цифровий”. Ви побачите різнокольорові бульбашки, що відображають CAQI — європейський індекс якості повітря. Він вимірюється в балах: від 0 (чисте повітря) до 100+ (дуже шкідливе). Якщо індекс підвищений — це сигнал: залишайся вдома, вживати заходів безпеки.

Серед найнебезпечніших складників забруднення — частки PM2.5 та PM10:

• PM10 — частки пилу, які осідають в носоглотці, викликаючи алергії, подразнення.

• PM2.5 — ще менші частинки, які проникають глибоко в легені та навіть у кров. Вони здатні викликати серцево-судинні, дихальні та неврологічні хвороби.

«Ми не завжди бачимо забруднення, але це не означає, що його немає. PM2.5 не видно неозброєним оком, але саме вони мають найтоксичніший ефект на організм», — додає Приходько.

Щоб орієнтуватися у стані повітря, використовують індекси якості повітря (AQI) — спеціальні системи оцінювання рівня забруднення. Найпопулярніші системи:

• CAQI (Common Air Quality Index) — європейський стандарт
• US AQI — американська система.

У чому різниця?

• CAQI (у «Київ Цифровий»)
  Шкала від 0 до 100+

• Інтерпретація:

• 0–25 — добре

• 25–50 — задовільно

• 50–75 — помірно шкідливо

• 75–100 — шкідливо

• 100+ — дуже шкідливо
  

• US AQI (наприклад, SaveEcoBot)
  Шкала від 0 до 500

• Інтерпретація:

• 0–50 — добре

• 51–100 — помірне забруднення

• 101–150 — нездорове для вразливих груп

• 151–200 — нездорове для всіх

• 201–300 — дуже небезпечно

• 301–500 — небезпечно для життя
  
  

Тому, якщо один додаток показує 85, а інший — 170, це може бути одне й те саме повітря, але по-різному пораховане. Ці показники враховують рівні забруднення твердими частками (PM2.5, PM10), озоном, оксидами азоту, діоксидом сірки та чадним газом.

«Ми часто отримуємо запити: чому один додаток показує “зелено”, а інший — “помаранчево”? Відповідь проста: різні шкали. Але якщо ви бачите, що щось вийшло за межі норми — дійте. Краще перестрахуватись, ніж заспокоювати себе “це просто інший індекс”», — пояснює Аліна Приходько.

Чому зростає рівень забруднення після обстрілів?

Після вибухів утворюється велика кількість диму та пилу — це ті самі тверді часточки, які піднімаються в повітря. Їхня концентрація може сягати критичних показників. Ситуацію погіршує відсутність вітру, дощу або інших природних чинників, що могли б «розсіяти» ці забруднення.

Крім того, внаслідок руйнування та пожеж у повітря викидаються:

• оксиди азоту (NO₂) — спричиняють кашель, загострення астми;

• леткі органічні сполуки — канцерогенні;

• озон (O₃) — у нижніх шарах атмосфери є токсичним.

Міфи про повітря під час обстрілів: розвінчуємо

Міф 1: “Якби повітря було погане — ми б це відчули.”
Правда: Найнебезпечніші частки — невидимі. Ви можете не відчути запаху, але організм усе одно вдихає шкідливі мікроелементи.

Міф 2: “Забруднення триває лише під час пожежі.”
Правда: Частки зависають у повітрі на години, іноді дні, і розповсюджуються вітром на великі відстані.

Міф 3: “Мапи перебільшують.”
Правда: Дані з додатків — це результат аналізу з реальних сенсорів. Якщо бачите “червоний” або “фіолетовий” індекс — це не глюк, а причина діяти.

Міф 4: “Маски не допомагають.”
Правда: Медичні або вологі маски можуть затримувати частину великих часток, а спеціальні фільтрувальні маски (типу FFP2 або FFP3) — навіть дрібнодисперсні.

Реальні наслідки для здоров’я

Дослідження свідчать, що частки PM2.5 і PM10:

• Погіршують перебіг астми, бронхіту, хронічних хвороб легенів.

• Підвищують ризик інсульту, інфаркту, гіпертонії.

• Можуть впливати на когнітивні функції, погіршуючи памʼять і концентрацію.

• Викликають запалення судин, що прискорює розвиток захворювань.

Як себе убезпечити: практичні поради

Під час підвищеного рівня забруднення повітря важливо зменшити контакти з зовнішнім середовищем і створити максимально безпечні умови у приміщенні. Насамперед — не відкривайте вікна, особливо вранці, коли концентрація шкідливих часток у повітрі зазвичай найвища. Якщо маєте очищувач повітря або кондиціонер із фільтром — увімкніть його, це допоможе зменшити кількість пилу та токсинів у кімнаті. Намагайтеся не виходити надвір без потреби, а якщо виходите — обов’язково надягайте щільну захисну маску, бажано респіраторного типу (FFP2 або FFP3). Після прогулянки не забудьте вмитися та промити ніс — це допоможе змити осілі частки. І не менш важливо — пийте більше води, адже вона сприяє швидшому виведенню токсинів з організму.

Умови, в яких ми живемо, вимагають нової звички — моніторити повітря так само регулярно, як і новини. Бо те, чим ми дихаємо сьогодні, формує стан нашого здоров’я завтра.

«Ми не маємо впливу на ракети, але маємо вплив на свій побут. Якщо хоча б частина киян щодня звертатимуть увагу на стан повітря, використовуватимуть маски, очищувачі, берегтимуть дітей і людей похилого віку — це вже колективна турбота про майбутнє», — підсумовує Аліна Приходько.