ЄС відклав рішення щодо використання заморожених російських активів для допомоги Україні
Лідери Європейського Союзу перенесли на грудень розгляд питання про використання заморожених активів Центробанку росії для фінансування кредиту Україні на €140 млрд. Це рішення може відтермінувати нову хвилю фінансової підтримки Києва, яку планували запустити вже на початку 2026 року.
Ярина Харчук 
Причиною затримки стали суперечки між країнами-членами, насамперед позиція Бельгії. Брюссель вимагає гарантій, що не нестиме одноосібної відповідальності у випадку можливих фінансових ризиків, пов’язаних із цією схемою кредитування.
«Сильні гарантії – це абсолютна умова, щоб рухатися далі. Якщо забрати гроші без чіткої системи захисту, ринок одразу відреагує кризою», – заявив прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер.
Після обговорення Європейська рада доручила Єврокомісії підготувати альтернативні варіанти підтримки України, які розглянуть на грудневому саміті. Президент Європейської ради Антоніу Кошта підтвердив, що остаточне рішення очікують саме тоді.
У підсумковій заяві лідери ЄС наголосили, що мають намір забезпечити фінансування потреб України на 2026–2027 роки, включно з військовою та оборонною допомогою.
Наразі обговорюється схема, за якою не самі активи, а доходи від них можуть стати заставою для майбутніх кредитів Києву. Такий підхід уже підтримали Велика Британія та Канада, тоді як США поки не долучилися до ініціативи.
Нагадаємо, наприкінці вересня Єврокомісія запропонувала використати заморожені російські активи для створення фінансового пакета на €140 млрд. Проте на саміті в Копенгагені країни ЄС не змогли дійти згоди — головною перешкодою стала позиція Бельгії, яка вимагає «повної взаємної відповідальності» всіх членів Союзу за можливі ризики, оцінювані у понад €170 млрд.
