Чергове корупційне вікно можливостей відкрито!

Не так давно портал «Судово-юридична газета» в статті під назвою «Підпис екскерівника закріпив борг ТОВ перед бюджетом на 1,7 млн — деталі справи» 

висвітлив нову небезпечну судову практику адмінсудів Одеської області, яка от-от відкриє небачені можливості для махінацій з податковою звітністю.

Уявіть ситуацію: ТОВ змінює директора – стандартний похід до нотаріуса, рішення учасників про звільнення попереднього і обрання нового керівника, кілька гривень реєстраційного збору – і от вже в Єдиному державному реєстрі ви маєте нового керівника, дані якого бачить уся країна і який стає єдиною і неповторною особою, чий підпис відкриє вхід до будь-якого реєстру чи електронного кабінету: хоч платника податків, хоч Електронного суду. Все звично і просто, так? А ось і ні! Виявляється, буває інакше: в очах ГУ ДПС Одеської області, а заразом з ним і Одеського окружного адміністративного суду та П’ятого апеляційного адміністративного суду – старий директор теж гідний і уповноважений представник ТОВ, і хай він зник з ЄДР як керівник, а для подання податкових декларацій ще згодиться.

Що сталося?

Через місяць після зміни директора в податкову службу раптом надійшов уточнюючий податковий розрахунок до податкової декларації з ПДВ, який «обнулив» раніше подані документи.

Жодної халепи в підписанні документом особою, що не є керівником ТОВ за даними ЄДР, податкова служба не зауважила і прийняла оновлену податкову звітність.

А ще за місяць-другий податкова провела документальну перевірку і раптом виявила недостовірні показники звітності: податковий кредит завищений, податкові зобов’язання занижені, до основного боргу приплюсуємо пеню і штраф – ось і маєм 1,7 млн податкового боргу, який ТОВ має додатково сплатити в бюджет.

Як таке сталося?

Якби та ситуація відбувалася у 90-ті чи хоча б двотисячні, коли на доказ повноважень керівники носили з собою нотаріально засвідчені копії виписок з ЄДР – то податкову службу ще можна було б зрозуміти: хтозна яку підробку можуть шахраї підсунути, можна й помилитися, хто тут керівник чинний, а хто ні.

Однак мова йде про 2025 рік, коли податкова звітність подається в електронній формі органу, системи якого синхронізовані з головним реєстром країни – ЄДР. Хто пробував зайти під ключем попереднього керівника в будь-який державний ресурс, не кажучи вже про підписання податкових декларацій чи навіть податкових накладних, той знає, що система одразу видасть заборону на таку дію, зчитуючи розбіжності, адже особа підписувача не відповідає даним ЄДР.

І це константа, адже ЄДР – не просто державний ресурс, це унікальний єдиний державний реєстр, відомості з якого мають презумпцію достовірності для всіх і кожного! Про це прямо каже Закон:

То як же так сталося, що  в прогресивний 2025 рік податкова служба і далі не розрізняє, хто тут керівник, і хто вправі подавати податкову звітність? Вада системи, збій програмного забезпечення чи просто хтось увімкнув режим ручного налаштування процесів…?

А може байдуже, хто там керівник, головне – що хоч хтось підписав документ?

Притягнута за вуха позиція податкової служби, обґрунтованість якої однак таки узріли дві інстанції адміністративних судів Одещини, полягає в тому, що сам по собі файл цифрового підпису не було анульовано після зміни керівника ТОВ. Тобто, новий керівник ТОВ не зателефонував емітенту підпису і не заявив про його дострокове припинення дії. Тут не зайвим буде зауважити, що в Україні не існує жодної доступної громадськості єдиної бази електронних підписів: ти або знаєш, які в тебе є ключі і паролі до них, або ні. Тож якщо, припустімо, попередній керівник зник разом з ключами-підписами, то навіть з’ясування того, ким та скільки ключів було емітовано, стане задачкою з зірочкою. Чинний файл підпису, про анулювання якого не заявили вчасно, аргумент безспірний. От тільки спрацює такий підпис лише в одному випадку – якщо повноваження підписувача не будуть перевірені через ЄДР. Тобто, такий підпис спрацює, для прикладу, у внутрішньому документообігу компанії або при застосуванні сервісів двостороннього обміну документами (типу «Вчасно» або «Медок»), однак доступу до жодного державно порталу, де можуть бути вчинені юридично значимі дії, вже не забезпечить – бо абсолютно кожен державний портал перевіряє особу підписувача.

А навіщо взагалі перевіряти особу підписувача?  Тут на сцену вступає один з основних актів нашого законодавства – Цивільний кодекс України.  У статті 92 ЦКУ чорним по білому закріплено два правила:

• юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону;
• у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Ці правила – основа усього цивільного обороту. Вони кажуть нам, що будь хто не може назватися представником ТОВ і піти в банк за мільйоном доларів кредиту, повісивши затим борг на юрособу – треба мати ПІДТВЕРДЖЕНІ повноваження. А як ці повноваження підтверджуються? – Бінго: тими самими відомостями з ЄДР, які мають презумпцію достовірності! Тож якщо банк видасть самозванцю, який не поіменований в ЄДР директором, кредит в мільйон доларів, розраховуючи на забезпечення майном фірми – то сам же дурень. А як тоді, дозвольте спитати, слід назвати податковий орган, який приймає податкові декларації від осіб, не поіменованих у ЄДР як керівник фірми, і спираючись на ці декларації потім вимагає гроші у фірми?

Нижче Цивільного кодексу України ми не опускаємось, та головний принцип – перевірки повноважень на вчинення юридично значимих дій – закріплено в законодавстві наскрізно. І нормативка про подання податкової звітності теж прямо каже, що у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка, що включає перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Що далі?

ТОВ, яке втрапило в халепу через шахрайський підпис на його податковій звітності, невідомо яким чином прийнятій податковим органом, не здається, виборюючи справедливість у Верховному Суді. Саме сьогодні Феміда має дати відповідь на питання:

- хто саме вважається уповноваженою особою платника податків у розумінні Податкового кодексу, а отже – вправі подавати від імені фірми податкову звітність?

- у який спосіб такі повноваження мають бути підтверджені? Чи може вважатися таким підтвердженням наявність в особи, яка була попереднім директором платника податків, після офіційного припинення її повноважень та внесення відповідного запису про це до ЄДР, не анульованого електронного підпису?

- чи повинен контролюючий орган при прийнятті податкової звітності перевіряти виключно чинність підпису (тобто, чи файл підпису не анульовано надавачем електронних довірчих послуг), чи також має бути забезпечено перевірку повноважень особи підписувача з урахуванням даних ЄДР? 

Від відповідей на ці питання залежить доля корупційного вікна можливостей, необачно відкритого рішеннями першої та апеляційної інстанцій у справі № 420/38773/24.

Якщо Верховний Суд стане на бік податкової, стверджуючи що податкова служба не зобов’язана перевіряти повноваження підписанта за даними ЄДР і одного лише не анульованого файлу підпису, безвідносно до записів в ЄДР, достатньо для вчинення юридичних дій від імені юрособи, то відкриються можливості для безкарного шахрайства: будь-який колишній керівник зможе одним розчерком пера, чи то пак – зчитуванням файлу підпису, провадити на власний розсуд будь-які дії від імені юрсоби, допоки вона не зможе той підпис анулювати.  І тоді за поданням податкової звітності дуже швидко послідують реєстраційні дії, передача майна і сумнівні контракти.

Якщо ж Верховний Суд вкаже податковій на абсурд ситуації, в якій орган, що забезпечує фінансову стабільність держави, не забезпечує елементарної перевірки повноважень осіб, що направляють до нього відомості та звітність, то переконані, що жоден наступний невідомо ким та як підписаний документ вже не стане підставою для безпідставного нарахування мільйонних боргів платникам податків.