Запоріжжя - життя в окупації

Запоріжжя - життя в окупації

    Як стало відомо 5 червня 2022 року з сайту Президента України (https://www.president.gov.ua/news/glava-derzhavi-proviv-naradu-shodo-potochnoyi-situaciyi-v-za-75613) після візиту Володимира Зеленського на  Запоріжжя під час наради по ситуації в регіоні від начальника Запорізької обласної військової адміністрації Олександра Старуха, 60% області знаходиться під тимчасовою військовою окупацією. Під час військових дій було зруйновано близько 3000 об'єктів цивільної інфраструктури, які постійно відновлюються, але також і потерпають від регулярних обстрілів ворожої артилерії та авіації.  Пошкодженні електромережі та газопостачання, тисячі осель живуть без світла та газу.

 Люди, які змушені жити в тимчасово окупованих містах та селах Запоріжжя весь час знаходяться у стресі від ситуації, в який вони опинилися за нещадним бажання керівництва  країни-агресора росії, яка шляхом війни реалізує свої кроваві задачі по захвату територій суверенної України. Окрім терору від постійних обстрілів, люди потерпають від порушення їх прав та свобод. Хоча за статтею 43 Гаазької конвенції 1907 року за фактичним переходом влади з рук законного уряду до супротивника, що зайняв територію, останній зобов'язаний вжити всіх залежних від нього заходів, щоб наскільки можливо відновити й забезпечити громадський порядок та суспільне життя, поважаючи чинні в цій країні закони, якщо "до того не трапиться нездоланна перешкода". 

 Хлібороби, які проживають та реалізують свою професійну діяльність в Запорізькій області, втрачають своє зерно. Його росіяни тонами вивозять в Крим, а далі на суднах відправляють на територію рф чи інших держав, яким намагаються продати крадений хліб України. За вражай, який зараз майже дозріває на полях пропонують ціну, яка не виправдовує витрати на його вирощування - по 2000 рублів за тону. Окрім цього зобов'язують господарів 30% вражаю "добровільно" віддавати на потреби комендатури окупантів, яка діє на непідконтрольній Україні території. Більшість фермерів, при таких умовах реалізації продукту, готові просто вийти в поле дозрілої золотої української пшениці та спалити свій труд, бо це буде рівнозначною "винагородою" за всі їх зусилля в цьому сезоні.

 Звична усім відпочивальникам на пляжі цукрова кукурудза, якою засіяні гектари полів запорожців, також в цьому сезоні не дійде до ручок рожевощоких карапузів у панамках, які награлися в морі, та з апетитом могли б поласувати під парасолькою від сонця смачненькою кукурудзою. Напевно, все піде на корм курям, які є майже єдиним джерелом харчування місцевих мешканців тимчасово окупованої частини Запорізької області.

 Схожа ситуація й в тих фермерів, яки займаються городиною. Викинуті тони молодої капусти в канаві, вважаємо, бачив вже весь Світ. Горох люди також не змогли реалізувати, бо везти на продаж його за копійки в Крим нерентабельно. Ані в бік Дніпра, ні в Запоріжжя окупанти не пропускають підприємців з овочами з окупованих територій. На місцевих ринках реалізувати продукцію можна лише за дуже низькими цінами. Наприклад, рожеві великі томати (сортів мікадо), які всі українці дуже люблять, місцеві продають по 5 грн/кг, коли в той самий час в Одесі вони коштують 60-80 грн. Огірки по 2-3 грн/кг, що навіть не вертають фермеру гроші за витрачене: насіння, воду чи добрива, які необхідні для отримання кінцевого продукту. 

 Вчителів, які багато років працювали в міських та сільських школах і які відмовились співпрацювати з окупаційною владою, звільнили с посад. Люди просто не розуміють, як їм надалі годувати свої сім'ї та виживати в умовах, коли робочих місць все менше, а ціни на продукти в магазинах зростають кожного дня.

 Більш того, помешкання, які люди отримали за багатолітьню працю в школі, та встигли приватизувати у приватну власність, окупанти погрожують відібрати, щоб розселити тих вчителів, яких вже зараз списками готують на переселення із Криму для заміни незручних спеціалістів для "нових господарів життя". Вони, не соромлячись нічого, приходять прямо до шкіл та відкритим текстом кажуть:"Ви маєте змиритися, що росія тут назавжди."

 Зараз період відпусток, але ще місяць-два і є загроза того, що люди не зможуть отримати кошти від України чи зняти у банкоматах з карток. Бо фінансові установи т.з. днр та лнр вже отримали розпорядження зверху закрити всі представництва українських банків та розширяти мережу своїх рублевих систем на тимчасово окупованих територіях України. Вже понад місяць тому повідомлялось ЗМІ, що місцеві колаборани налагодили "бізнес" по переведенню в готівку пенсій чи соціальних виплат держави за 6-25% від сум. 

 Хоча ЗМІ повідомляли, що російські військові послабили режим виїзду з окупованої частини Запорізької області на непідконтрольні Україні території для місцевих мешканців, але місцеві, спілкуючись з українцями в соціальних мережах, стверджують, що на блок-постах вимагають за спробу вивезти сім'ю до трьох тисяч доларів. Таких грошей за чотири місяці в окупації, звичайно, у людей немає. 

 Окрім утиску від окупантів, які на ніч ховають свої танки та бойову техніку поміж житлових будинків сіл, місцеві мешканці отримують, так званий, удар в спину від колабарантів. Ті раді приходу "руського миру". Українські патріоти розказують, про те, як місцеві "кацапи" викривають для росіян серед місцевих учасників майдану чи АТО, які згодом опиняються під арештом чи просто зникають у невідомому напрямку.  Більше 140 людей зараз розшукують родичі, які зникли на територіі Запорізької області. В той самий час як колаборанти спілкуються з військовими окупантами, готують їм їжу та носять на блок-пости і в штаби. Напевно, їм по російському телебаченню не сповіщали про Закон України про покарання за співпрацю з представниками країни-агресора рф.
 Всі українці знають і моляться про те, щоб усі ці злочини були викриті, а винуваті понесли справедливе покарання за все зло, яке вони принесли в Україну разом з цією несправедливою війною.