Що відбувається з економікою України під час війни?

 Що відбувається з економікою України під час війни? Частково відповідь на це питання можна знайти в інтерв'ю заступника голови Національного банку України Сергія Ніколайчука  

 Виклики економіці під час війни 

 Війна неминуче вплинула на країну різними способами: падіння економічної активності, людські смерті, масова міграція за кордон, пошкодження інфраструктури та обмеження в експортній логістиці. За оцінками, збитки, які завдано цивільній інфраструктурі країни, вже перевищують 100 мільярдів доларів. Інші економічні втрати, включно з нереалізованим економічним зростанням, також слід додати до цього числа, не кажучи вже про компенсацію біженцям, залишені інвестиційні проекти тощо. Існують різні оцінки загальних економічних втрат: коливаються від приблизно 500 мільярдів доларів до 1 трильйона доларів. Війна все ще триває, остаточні втрати не передбачити.

 Це створює багато проблем для політиків, які намагаються стабілізувати ситуацію, мінімізувати перешкоди економічній діяльності та вплив на цивільне населення. Центральний банк намагається підтримувати ціни та фінанси якомога стабільнішими в поточних умовах.

 Який відсоток економіки України зараз працює?

 НБУ змушений спиратися на різні оцінки, що базуються на результатах опитувань і показниках, які показують динаміку в різних секторах економіки. Наприклад, за опитуваннями, близько третини підприємств не працювали повністю на початок березня. Після нового дослідження цього питання наприкінці травня, число знизилося до 14%.

 Проте все більше компаній пристосовуються до нової реальності, особливо в готельно-ресторанному секторі. На початку війни оборот ресторанів впав приблизно до 20% від довоєнного рівня. Але зараз цей показник повернувся до 75-80% довоєнного рівня. Тож можна побачити деяку стабільну ребалансацію в цьому секторі. Але дивлячись у більш загальному плані, НБУ оцінює, що в другому кварталі ВВП впав на 40% порівняно з другим кварталом минулого року.

 Пріорітети НБУ

 Ключова роль центрального банку полягає в тому, щоб тримати інфляцію під контролем. «Наші головні пріоритети залишаються незмінними. Наша робота все ще полягає в забезпеченні цінової та фінансової стабільності в країні. Однак методи, необхідні для досягнення цих цілей, різко змінилися». - каже Сергій Ніколайчук. Однак методи, необхідні для досягнення цих цілей, різко змінилися. До вторгнення НБУ дотримувалися ортодоксального підходу, заснованого на режимі цільової інфляції, який схожий на підхід, який використовував Банк Англії. Сергій Ніколайчук впевнений, що післявоєнна політика НБУ не буде сильно відрізнятися від цієї, оскільки вони залишаються відданими традиційним монетарним інструментам і ринковим принципам.

 Однак після вторгнення стало чітко зрозуміло, що неможливо дотримуватися цього підходу. НБУ перейшли від роботи за ринковими принципами до ручного управління, щоб впоратися з цими безпрецедентними викликами, вдатися до зовсім іншого типу монетарної політики. НБУ зафіксували обмінний курс і почали дуже сильно покладатися на інтервенцію як один із основних інструментів їх політики. Також запровадили низку заходів контролю над капіталом та обмежень щодо банківської системи.

 Коли почалася війна, НБУ заморозили рішення щодо облікової ставки. Процентні ставки залишилися на рівні 10%. Однак, оскільки економіка поступово пристосовується, і ми починаємо проходити повз психологічний шок від початку війни, центральний банк наполягає на тому, щоб повернути політику до більш ринкових механізмів. На початку червня НБУ підвищили відсоткову ставку до 25%, рухаючись до більш ортодоксальних способів орієнтування в економіці.

 Рівновага витрат бюджету під час війни

 Завдання управління бюджетом лежить на міністрі фінансів, уряді загалом і парламенті. Військові витрати, безумовно, для них є основним пріоритетом, і всі джерела економіки спрямовуються на цю сферу, за потреби. Разом з тим НБУ також розуміє, що має підтримувати населення і підтримувати соціальні видатки. Зокрема потрібно спробувати запустити економіку там, де це можливо - у відносно спокійних регіонах. НБУ значною мірою покладається на міжнародну підтримку для накопичення ресурсів і фінансування цих витрат. Але, звісно, ​​військові витрати зараз є основним пріоритетом.

 Розподіл іноземної допомоги

 Іноземна фінансова підтримка надважлива. Вона допомагає заповнити дефіцит бюджету, який збільшився через дуже високі військові витрати та значне падіння доходів. Протягом останніх кількох місяців дефіцит бюджету країни становив близько 5 мільярдів доларів, приблизно 1,5 мільярда доларів на місяць, і НБУ фінансує це за підтримки міжнародних партнерів. Частина цієї підтримки також спрямована на соціальні потреби.

 Зазвичай партнери не хочуть фінансувати військові витрати через складні геополітичні міркування. Тому НБУ намагається фінансувати військові витрати з внутрішніх джерел, наскільки це можливо. З початку року НБУ надали уряду 225 мільярдів гривень, це приблизно 7,5 мільярда доларів, щоб покрити приблизно півторамісячний дефіцит бюджету. На початку війни наші сили були не рівними відносно росіян. Але з кожним днем ​​ми бачимо, що міжнародна підтримка України та наших сил зростає. Якщо ми просто порівняємо Україну та Росію, то рф безперечно має більшу економіку та набагато вищий потенціал, коли йдеться про військові витрати. Але з міжнародною підтримкою та нашим високим рівнем мотивації ми переможемо. 

 Що чекає економіку після війни?

 «У довгостроковій перспективі з економічними реформами, пов’язаними з членством в ЄС, наша економіка зможе відновитися. Росія, з іншого боку, зараз стикається з десятиліттям регресу»

 Світовий банк прогнозує, що цього року економіка України скоротиться на 45,1%, а економіка Росії – на 11,2%. Але, перш за все, Сергій Ніколайчук підкреслює, що ми воюємо не економічними фігурами, а військовими. Звичайно, наша економіка зазнає значних труднощів через вторгнення, а ще більше через терористичні дії - як бомбардування цивільних районів чи обстріл торгових центрів. Враховуючи цю руйнацію, руйнування інфраструктури та втрату доходів, наша економіка, безумовно, дуже страждає. Але НБУ повністю впевнені, що за міжнародної підтримки зрештою платити за ці збої повинна буде Росія. У довгостроковій перспективі завдяки економічним реформам, пов’язаним із членством у Європейському Союзі, наша економіка зможе відновити зростання. Росія, з іншого боку, зараз стикається з десятиліттям регресу. Наступні 10 років будуть присвячені повному відступу від глобалізації, оскільки її економіка буде змушена локалізуватися. Це наші головні сильні сторони порівняно з російською економікою.

 Джерело: Rabbit Hole magazine