Саміт НАТО: новий етап підтримки України на тлі війни

Попри те, що процеси ухвалення рішень у міжнародній політиці зазвичай розтягуються в часі, саміт НАТО у Гаазі 24–25 червня 2025 року став винятком. Цього разу Альянс діяв незвично швидко та скоординовано. Ухвалені рішення не лише змінили підходи до підтримки України, а й засвідчили готовність НАТО до більш рішучих дій у відповідь на загрозу з боку росії. Саміт став переломним моментом, що змістив акценти у євроатлантичній безпековій стратегії.

Хоча фінальний протокол мав звичні формулювання про "стратегічне партнерство" та "єдність у цінностях", за лаштунками велися перемовини, що відкрили нову політичну динаміку. Одне з ключових рішень — включення витрат на підтримку України до загального показника оборонних бюджетів країн-членів. Вперше гуманітарна, технічна та військова допомога Україні буде враховуватись як частина виконання оборонних зобов’язань у межах НАТО. Це означає не лише політичне визнання ролі України, а й збільшення фінансового навантаження на бюджети союзників з реальним наслідком — більше грошей і техніки для України.

Переосмислення оборонних витрат та роль США

До цього часу вимога збільшити оборонні витрати до 2% ВВП залишалася головним стандартом НАТО. Але на саміті в Гаазі лідери ухвалили політичне зобов'язання прагнути до 5% — особливо в контексті системної протидії росії. Генсек Альянсу Марк Рютте прямо заявив: якщо не нарощувати інвестиції в безпеку вже зараз, війська країни агресора можуть становити загрозу не лише Україні, а й країнам Балтії, Польщі чи навіть Балканам уже у найближчі 5 років.

Ця риторика знайшла підтримку з боку президента США Дональда Трампа, який раніше був скептично налаштований до НАТО. Цього разу Трамп не лише погодився з новими зобов’язаннями, а й провів окрему зустріч із Володимиром Зеленським. За повідомленнями журналістів, йшлося не лише про надання допомоги, а й про запуск спільного виробництва дронів і протиповітряних систем на території України та сусідніх країн-членів НАТО. Це — спроба перезапустити трансатлантичну оборонну кооперацію у відповідь на виклики нового типу війни.

Позитивні сигнали на тлі політичних розбіжностей

Один із найбільших викликів — внутрішні суперечності між членами Альянсу. Наприклад, Угорщина традиційно блокувала спільні заяви щодо України. Але цього разу, під тиском США, Німеччини та Польщі, угорський прем’єр Віктор Орбан погодився на формулювання, в якому росія прямо названа головною загрозою євроатлантичній безпеці. У комюніке не згадується про "переговори з росією" чи "замороження конфлікту" — натомість чітко окреслено: мета НАТО — перемога України.

Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський підкреслив, що саме економічний та військовий тиск на москву у 1980-х призвів до розпаду СРСР, і цей сценарій може повторитися. На його думку, посилення НАТО зараз — це не провокація, а єдиний шлях до миру.

Нові угоди, військова допомога та стратегія на 2025 рік

У рамках саміту було підписано низку двосторонніх домовленостей:

• Україна та Данія домовились про спільне виробництво дронів-камікадзе та ударних безпілотників середньої дальності;

• Нідерланди нададуть Києву сучасні системи ППО та цифрові комплекси розвідки;

• Франція підтвердила плани передати додаткові батареї ЗРК SAMP/T;

• Італія виділить понад 1 млрд євро на підготовку українських інженерів і ремонтної інфраструктури для техніки НАТО.

Загальна сума міжнародної військової допомоги Україні у 2025 році сягне понад 35 мільярдів євро — це історичний максимум за весь час війни. Окрім того, частина цих коштів буде направлена на розвиток виробничих майданчиків в Україні — зокрема, для складання дронів, БТРів та броньованих автомобілів.

Перспективи членства та позиція росії

Хоча запрошення до членства в НАТО Україна не отримала, Генсек Альянсу запевнив: вступ України — не питання "чи", а питання "коли". Він додав, що на наступному саміті у Вашингтоні у 2026 році може бути ухвалено вже конкретну дорожню карту.

У москві одразу відреагували на результати саміту. пєсков, прессек путіна, заявив, що "НАТО остаточно підтвердило свій ворожий курс", а путін на закритому засіданні радбезу рф назвав Гаазький саміт "переломним моментом, який потребує жорсткої відповіді". Серед інших заяв — обіцянка збільшити кількість військ на західних кордонах рф і розміщення нових ракет у білорусі.

Цей саміт підтвердив: підтримка України більше не є питанням гуманітарної допомоги чи "реакції на кризу". Це — елемент довгострокової оборонної стратегії НАТО. Україна не просто партнер, а центр нової безпекової архітектури Європи. І кожне рішення в Гаазі — це крок не лише до перемоги у війні, а й до того, щоб вона була останньою.