Розвал енергетичної мережі: Рада звільнила Галущенка через $ 100 млн корупційної схеми
19 листопада Верховна Рада України ухвалила рішення про відставку міністра юстиції Германа Галущенка на тлі гучного корупційного скандалу в енергетиці. Із трансляції засідання парламенту стало відомо, що за відставку проголосували 323 депутати.
Перед голосуванням в сесійному залі виступив віцепрем’єр — міністр з питань європейської інтеграції Тарас Качка. Він заявив, що розслідування щодо участі Галущенка у корупційній схемі в енергетичній сфері є достатньою підставою для його звільнення. Прем’єрка Юлія Свириденко не була присутня через переговори з МВФ, тож Качку уповноважили представляти уряд.
Скандал розгорівся після викриття НАБУ і САП масштабної корупційної схеми, яка діяла в державному підприємстві «Енергоатом». За даними слідства, посадовці організували механізм «відкатів» від 10 % до 15 % — контрагенти «Енергоатому» змушували сплачувати хабарі, щоб уникнути блокувань платежів або втрати статусу постачальника.
Серед підозрюваних — бізнесмен Тимур Міндіч (із псевдонімом «Карлсон»), колишній радник Галущенка Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор») та інші.
10 листопада детективи НАБУ провели обшуки в «Енергоатому» та за адресами, пов’язаними з Галущенком. У відомстві повідомили, що за 15 місяців слідства назбирали понад 1 000 годин аудіозаписів переговорів учасників схеми.
Міністерство юстиції підтвердило, що Галущенко сприяє слідству і готовий до всебічного розслідування.
У відповідь на скандал, 14 листопада президент Володимир Зеленський своїм указом вивів Галущенка (а також міністерку енергетики Світлану Гринчук) зі складу Ради національної безпеки та оборони.
Розслідування отримало кодову назву «Операція Мідас». У межах справи повідомлено про щонайменше сім підозрюваних.
Політики та антикорупційні активісти наголошують, що цей випадок — серйозне випробування для курсу Зеленського на боротьбу з корупцією й відновлення довіри до державних інституцій.