Смерть, якої можна було уникнути: на Вінниччині 10-річний хлопчик з інвалідністю помер від тривалого голоду

За даними слідства, дитина не отримувала їжі щонайменше два місяці.

Як повідомили в обласній прокуратурі, тіло дитини було виявлено 16 грудня 2025 року в будинку, де хлопчик проживав разом із матір’ю. Судово-патологоанатомічна експертиза встановила, що причиною смерті стало саме тривале виснаження організму. 

Хлопчик мав інвалідність від народження, не міг самостійно про себе піклуватися та потребував постійного стороннього догляду й медичного нагляду. Попри це, за даними слідства, належної допомоги дитина не отримувала.

Сім’я перебувала на обліку соціальних служб, однак дитині так і не було надано офіційного статусу такої, що перебуває у складних життєвих обставинах. Більше того, під час перевірки на запит прокуратури хлопчика взагалі не внесли до відповідного переліку дітей групи ризику.

Встановлено, що з травня 2025 року дитина припинила відвідувати школу. Стан здоров’я хлопчика поступово погіршувався, однак мати не зверталася за медичною допомогою. Це є прямим порушенням обов’язків батьків щодо забезпечення права дитини на охорону здоров’я та освіту.

У період із серпня по грудень представники соціальних і медичних служб неодноразово відвідували сім’ю за місцем проживання. Вони фіксували неналежні умови проживання дитини, ознаки виснаження та погіршення стану здоров’я. Втім, попри наявні підстави, рішення про негайне вилучення дитини з родини, госпіталізацію або забезпечення спеціалізованого лікування ухвалене не було.

У прокуратурі наголошують: бездіяльність служб у цьому випадку стала критичною і призвела до незворотних наслідків.

«Це приклад системного провалу захисту прав дитини, коли кожна ланка бачила проблему, але жодна не взяла на себе відповідальність», — зазначають у правоохоронних органах.

Матері хлопчика повідомлено про підозру за:

• ч. 3 ст. 135 КК України — залишення в небезпеці, що спричинило смерть;

• ст. 166 КК України — злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною.

Суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Раніше жінку вже притягували до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов’язків. Соціальному працівнику, закріпленому за сім’єю, оголошено підозру за ч. 2 ст. 137 КК України — неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дитини.

Сімейному лікарю інкримінують:

• ч. 2 ст. 140 КК України — неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником;

• ч. 3 ст. 362 КК України — несанкціоновані дії з медичною інформацією в автоматизованих системах.

Крім того, до ЄРДР внесено відомості за ч. 3 ст. 367 КК України — службова недбалість інших уповноважених органів.

Цей випадок оголив серйозну проблему — формальний контроль за вразливими дітьми без реальних механізмів захисту. Експерти наголошують: діти з інвалідністю належать до групи найвищого ризику, і будь-яке зволікання з боку державних служб може коштувати життя.

Досудове розслідування здійснюють слідчі Могилів-Подільського районного відділу поліції.