Скандал довкола USAID: чому Зеленський не розповідає Трампу про “зернові схеми” та корупцію, яка загрожує Україні?

чому тема корупції USAID настільки вибухова?

В умовах, коли Україна протягом першого року повномасштабної війни втратила близько 35 мільярдів доларів, що вивезли за кордон самі українці (за словами Володимира Зеленського), дедалі частіше лунають голоси про ще масштабніші суми, які буцімто зникають через тіньові схеми експорту зерна. На цьому тлі виникає питання: чому Президент України не скаржиться на “злочинну і корумповану” діяльність Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) безпосередньо лідерам Сполучених Штатів, передусім Дональду Трампу, який відкрито критикує опонентів з Демпартії?

Оглядач Alex Marik висуває низку сенсаційних звинувачень на адресу USAID, стверджуючи у своєму телеграм каналі, що воно нібито розробляє та покриває “чорні” схеми з експорту українського зерна, лобіює інтереси офшорних зернотрейдерів і нібито призводить до того, що бюджет України не отримує жодної копійки. Чи може бути це правдою, а чи це лише конспірологічна вигадка? І чому офіційний Київ мовчить?

У цій статті ми спробуємо зібрати воєдино всі тези, які були озвучені чи то в політичних колах, чи в експертному середовищі, а також додамо факти й контекст, що дозволяють зробити більш виважені висновки.

1. Заява Зеленського про 35 мільярдів доларів: що стало приводом для нових “корупційних” версій?

Володимир Зеленський під час одного зі своїх публічних виступів заявив, що за перший рік повномасштабного вторгнення Росії українці вивезли за кордон близько 35 мільярдів доларів — суми, які не повернулися назад і що стало ударом по економіці.

Ця заява одразу спричинила дискусії:

• Одні експерти кажуть, що люди просто масово рятували свої статки в умовах війни, побоюючись за збереження вкладів та активів.
• Інші стверджують, що частина цих коштів могла бути пов’язана з тіньовими схемами, передусім з аграрного сектору.

Прихильники теорії про “злочинну діяльність USAID” вбачають у цифрі 35 мільярдів лише вершину айсберга. Мовляв, реальні втрати вищі, бо є цілі схеми з експорту зерна, де держава не отримує ані податків, ані валютної виручки.

2. USAID та агроринок: звинувачення в лобіюванні “тіньових” трейдерів

2.1. Хто такі “реципієнти” USAID у зерновій сфері?

За словами Alex Marik, в Україні налічується понад сотня різноманітних компаній — від фермерських господарств до великих зернотрейдерів і пов’язаних із ними громадських організацій, які отримують фінансову чи консультативну допомогу від USAID. На офіційних сайтах програм USAID дійсно можна знайти інформацію про підтримку малих та середніх аграрних виробників, про грантові програми для розвитку бізнесу в сільському господарстві, тощо.

У чому полягають звинувачення?

• USAID, буцімто, просуває інтереси власних партнерів — великих зернотрейдерів, допомагає їм уникати податків та спрямовувати прибутки до офшорів.
• Агентство ініціювало чи принаймні пролобіювало відсутність експортних мит на зерно з України (нульова ставка).
• Через таку “нульову” систему податків державна казна України нібито позбавлена значної частини доходів, адже внутрішній експорт офіційно “чистий”, а валютна виручка не повертається назад в Україну.

2.2. “Чорні схеми” на різних етапах: від посівів до продажу

Головний пункт звинувачень — “чорний” експорт, який маскується через фірми-прокладки, оформлені на підставних осіб, або навіть на компанії, що вже ліквідовані. Такі твердження подекуди знаходять підтвердження в окремих журналістських розслідуваннях (наприклад, OCCRP), де згадувалося про складні ланцюги перепродажу зерна. Однак конкретного доведення ролі USAID у цих схемах не було пред’явлено публічно: зазвичай журналісти й прокурори згадували підставні фірми, але без акценту на американські програми допомоги.

Серед найпоширеніших корупційних сценаріїв:

1. “Віртуальна” передача зерна. На папері зерно проходить через низку фірм, кожна з яких “заплутує” його походження й фактично нівелює обов’язки повертати валюту в Україну.
2. Офшорне структурування трейдерів. Власники великих агрохолдингів можуть реєструвати компанії в країнах з низьким рівнем оподаткування і там акумулювати доходи, уникаючи сплати податків в Україні.
3. Мінімізація податків шляхом “агрохімії”. Іноді говорять про різного роду махінації з ПДВ, пільговими кредитами чи державною компенсацією вартості посівного матеріалу тощо.

Критикуючи USAID, прихильники цієї теорії наголошують, що саме американська агенція підтримує агропрограми через гранти, консультації, а відтак, нібито “закриває очі” на те, що велика частина грошей не доходить до бюджету України.

3. Польський слід: зернова суперечка та роль “соросят” в Мінекономіки

У світлі польсько-українського конфлікту щодо експорту зерна в ЄС (коли Польща заборонила імпорт української агропродукції і навіть блокувала кордон) виник новий контекст.

• Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак заявляв, що зернова суперечка стосується інтересів “українських олігархів”.
• Володимир Зеленський на Генасамблеї ООН обурився, що “дехто в Європі” допомагає Москві, маючи на увазі, серед іншого, блокування українського зерна.
• Тарас Качка, заступник міністра економіки України, називав дії Польщі порушенням європейських принципів та погрожував Варшаві заходами у відповідь.

Противники нинішнього керівництва в Мінекономіки називають Качку “соросятком” і звинувачують його у надмірно жорсткому лобіюванні саме офшорних зернотрейдерів, яким не вигідно платити податки й мита. На думку Alex Marik, USAID спільно з такими “соросятами” “визначає правила гри на зерновому ринку” та “блокує всі законодавчі спроби” перекрити схеми.

4. Як “дешевизна українського зерна” впливає на блокування?

Польща неодноразово пояснювала свої заборони тим, що українське збіжжя надто дешеве й створює дискримінацію для польських фермерів. Але чому воно дешевше?

• Офіційний погляд: через низьку собівартість виробництва (дешева робоча сила, близькість до кордонів, різні аспекти державної підтримки).
• Теорія “чорних схем”: через те, що з України вивозять зерно практично без оподаткування, без експортних мит, а зарплати в агросекторі залишаються мізерними.

Прибічники версії про корумпованість USAID кажуть: якби в Україні справді працювали прозорі механізми оподаткування, то ціна українського зерна не була б настільки “дешевою”. Тоді польські фермери не потерпали б від демпінгу, а Київ отримував би реальну виручку від експорту.

5. Зв’язок із “Великим будівництвом” та «зерновою сдєлкою»

5.1. Дороги для трейдерів?

Зі звинуваченням на адресу USAID пов’язують і програму “Велике будівництво”. Гіпотеза полягає в тому, що навіть під час війни будівництво та ремонт доріг частково здійснювалися задля зручностей зернотрейдерів, аби ті могли швидше вивозити збіжжя до портів.

Критики наголошують: “для цивільних потреб” з огляду на руйнування інфраструктури російськими обстрілами це зараз не на часі, тоді як відремонтовані траси до портів Миколаєва, Одеси чи навіть до західного кордону потрібні саме експортерам зерна.

5.2. Таємнича “сдєлка” з Росією і ООН

Частина прихильників змови переконані, що так звана “зернова угода” (її ще називають “зерновою сдєлкою” — від російського слова “сделка”) була укладена не тільки з метою порятунку країн Африки від голоду, а й через кулуарні домовленості.

• Виникає питання: “Чому Путін образився і почав регулярні обстріли портів Дунайського регіону та Одеси?”
  • За однією версією, агресор банально тисне на Україну й світ, прагнучи “вибити” послаблення санкцій чи гарантії для свого ж експорту.
  • За іншою версією (в яку вірить, зокрема, Alex Marik), Росію “кинули” в перемовинах, обіцяючи одні умови, а натомість дали зовсім інші. Путін нібито мститься за зрив домовленостей, які були вигідні йому й деяким колам в Україні.

5.3. Роль компанії “Нібулон” та її трагічні наслідки

Компанія “Нібулон” — один із найбільших українських виробників і експортерів зерна, який, за різною інформацією, отримував суттєву підтримку від USAID для розвитку бізнесу. Під час одного з російських ракетних ударів було вбито генерального директора “Нібулону” (ракета влучила прямо в його помешкання).

Згідно з поширеною версією, росіяни прицільно знищували портову інфраструктуру та керівництво зернових компаній, аби підірвати експортний потенціал України. У той самий час, прихильники теорії “USAID-впливу” ставлять питання: чи не пов’язане це з “кидаловом” у межах зернових домовленостей?

6. Спроби очистити ринок: призначення Олега Кіпера і миттєва реакція “hromadske”

У травні 2023 року голова Офісу Президента Андрій Єрмак призначив Олега Кіпера (колишнього прокурора Києва) головою Одеської ОДА. Одним із пріоритетів стала боротьба з тіньовими схемами в зерновій галузі.

• Щойно Кіпер закликав експортерів до прозорості й розкриття ланцюгів постачань, з’явилося “розслідування” фінансованого USAID медіа “hromadske”. Там Кіпера звинуватили в тому, що він “взяв під ручний контроль 85% агроекспорту України”.
• Прихильники “змови проти Кіпера” стверджують, що це було замовне “слідство” з метою дискредитації будь-яких намагань влади очистити зерновий ринок.

7. США, Сорос, ЦРУ та Байден: глобальний змовницький пазл чи реальність?

У публічних заявах Alex Marik простежується твердження, що USAID є “тіньовим інструментом” не лише економічного, а й політичного впливу США, зокрема Демократичної партії. Серед аргументів:

1. Джордж Сорос — великий спонсор Демпартії. Його “Фонд Відродження” (Open Society Foundations) часто координується з програмами USAID.
2. Директор ЦРУ Вільям Бернс і президент Джо Байден начебто дали Путіну “згоду” на вторгнення, щоб тримати Україну в залежності й не дати їй перемогти надто швидко (версія змови).
3. Трамп неодноразово критикував надмірні витрати США за кордоном і наголошував, що з Україною теж треба “домовлятися” по-іншому. На цьому тлі нібито дивно, що Зеленський, розуміючи потенційні вигоди від спілкування з Трампом, не розповідає йому про корупційні схеми USAID.

Опоненти цих теорій спростовують зв’язок USAID і ЦРУ, пояснюючи, що обидві структури діють у різних сферах і часто навіть не мають тісної взаємодії. Офіційних доказів “змови” не надається.

8. Чому президент України мовчить: можливі версії

1. Не знає про “чорні схеми”

   • Офіс президента отримує інформацію переважно з офіційних державних органів, тоді як реальні махінації можуть приховуватися від керівництва.
   • Міністерство економіки або інші профільні відомства, якщо в них є зацікавлені особи (так звані “соросята”), не зацікавлені розкривати злочинні оборудки.

2. Політична залежність від грантових медіа й фондів

   • Багато українських ЗМІ, які виступають трибуною для влади, фінансуються з міжнародних джерел, зокрема від USAID.
   • Якщо Зеленський або його оточення піде на конфлікт із USAID, вони ризикують наразитися на масштабну “інформаційну війну” проти себе.

3. Страх втратити підтримку США

   • В умовах війни з Росією Україна надзвичайно залежна від західної фінансової та військової допомоги.
   • USAID хоч і не надає безпосередньо зброю, проте є елементом загального “пакета” підтримки від уряду США. Якщо зірвати відносини з USAID, це може відбитися на програмах військової допомоги.

4. Зовнішньополітичні ігри: очікування результатів виборів у США

   • Якщо Дональд Трамп повернеться до влади, він може повністю змінити підхід США до підтримки України.
   • Зеленський може намагатися “не сваритися” з демократичною адміністрацією Байдена передчасно й не хоче втрачати їхню нинішню допомогу. При цьому, можливо, він чекає виборів, щоб розібратися з усіма скандалами з більш вигідної геополітичної позиції.

5. Версія про Маркарову (посла України в США)

   • Посла України в США Оксану Маркарову вважають “зв’язковою” з американськими інституціями, зокрема USAID.
   • Як стверджує Alex Marik, Зеленський не звільняє її попри численні натяки на корупцію, бо “повністю залежний від підтримки” грантових структур.

9. Існуючі розслідування і позиція офіційних органів

• Прокуратура та СБУ час від часу заявляють про викриття корупційних схем під час експорту зерна. В офіційних релізах іноді згадуються сотні компаній, що “переміщали зерно між підставними структурами”. Однак у більшості випадків не прозвучало жодного звинувачення чи навіть підозри стосовно USAID або його проєктів.
• OCCRP та інші розслідувальні журналісти зафіксували, що в багатьох випадках зерно вивозять сумнівні компанії, зареєстровані на “фіктивних” осіб. Проте зв’язок із USAID не був підтверджений у жодному з опублікованих матеріалів прямо.

Це свідчить про те, що навіть якщо якісь незаконні схеми й існують, то їх непросто пов’язати саме з американськими програмами розвитку.

10. Чи є зернова галузь “мотором корупції” в Україні?

Україна традиційно належить до провідних експортерів зерна у світі. Значні прибутки, а також гостра необхідність продовольства (особливо в умовах воєн), роблять цей сектор потенційно вразливим до корупції й міжнародних махінацій.

• Позитивний бік: агросектор залишається одним із небагатьох локомотивів економіки, що генерує валютний виторг і формує значний відсоток ВВП.
• Негативний бік: через непрозорість, відсутність жорсткого контролю за офшорами, пільгові схеми оподаткування та масштабні інвестиції з-за кордону існують великі спокуси для зловживань.

Чимало експертів наголошує: проблема не стільки в USAID, скільки у відсутності системної податкової й митної реформи в Україні. Доки законодавство дозволяє мінімізувати податки через фірми-“прокладки”, блокувати повернення валюти та не платити експортне мито, корупційний простір залишиться.

11. Чого чекати далі?

1. Можливий тиск на Мінекономіки
   • Якщо в суспільстві й надалі поширюватимуться скандали про “злочинні схеми USAID”, міжнародним та громадським організаціям, а також самим чиновникам доведеться надавати більш чітку відповідь.
2. Роль США після виборів
   • Залежно від того, хто виграє президентські вибори у Сполучених Штатах (2024), може змінитися й політика щодо України. Якщо повернеться Трамп, він обіцяв “досягти домовленості з Путіним за 24 години”. Для Києва це ризик замороженого конфлікту чи нав’язування певних умов, у яких зернові схеми можуть набрати нового оберту.
3. Посилення уваги з боку європейських партнерів
   • ЄС дедалі прискіпливіше ставиться до прозорості українського експорту та боротьби з корупцією, враховуючи перспективу вступу України до ЄС. Будь-які “чорні схеми” в агросекторі можуть стати серйозною перепоною на шляху до євроінтеграції.
4. Медіавійна
   • Конфлікт навколо призначення голів ОДА та розслідувань “хромадського” (hromadske) чи “бігусів” (Bihus.Info) може посилитися, якщо чиновники в регіонах продовжать боротися з тіньовими оборудками.

12. Підсумки й висновки: багато запитань і мало прямих доказів

• Факт №1: Українська економіка зазнає величезних втрат під час війни. Частина грошей дійсно виводиться за кордон, у тому числі й через аграрні експортні операції.
• Факт №2: USAID реалізує в Україні низку програм допомоги, зокрема і в агросекторі, надаючи гранти та консультації, але прямі докази того, що саме USAID “організувало” корупційні схеми, відсутні у публічному доступі.
• Факт №3: У контексті зернового експорту фігурують численні фірми-прокладки і відомі розслідування щодо уникнення сплати податків. Проте чи стоїть за цим саме “американська рука” — питання дискусійне.
• Припущення: Зеленський може не піднімати цю тему перед республіканцями, бо боїться втратити підтримку чинної адміністрації Байдена. Або ж він просто не має достатньої (чи будь-якої) перевіреної інформації, щоб звинуватити USAID безпосередньо на міжнародній арені.

Наразі залишається більше питань, ніж відповідей. Навколо аграрного сектору крутяться величезні суми, і логічно, що тіньова сторона існує. З іншого боку, робити автоматичні висновки про контроль USAID усіма “чорними схемами” — поки що радше припущення, підсилене політичними інтересами різних груп.

Чи може президент Зеленський розкрити цю тему Дональду Трампу?

• Якщо у нього з’являться залізобетонні докази, це буде потужним геополітичним кроком, який може остаточно зруйнувати стосунки з поточною адміністрацією США.
• Якщо ж доказів немає, то такі заяви перетворилися б на політичний ризик з непередбачуваними наслідками для майбутнього військово-політичного партнерства зі США.

Якщо ж Трамп таки отримає шанси повернутися до влади, дуже ймовірно, що ми станемо свідками нових “одкровень” про діяльність USAID в Україні. Тоді ця історія, ймовірно, може вийти на світовий рівень, і ми дізнаємося, наскільки реальними були всі звинувачення в корупції та маніпуляціях із зерном.