Тактика боротьби з корупцією в Україні - виділяти гроші на тих, хто краде

Поделиться:
 
Боротьба з корупцією - одине з улюблених гасел в українській політиці, а за останні роки ще і лідируючий пріоритет серед реформ. Для того, щоб звести до мінімуму хабарництво серед посадових осіб нашої держави створює парадоксальне явище - виділяє все більше коштів з бюджету України і відкриває все більше інстанцій, які борються з корупціонерами. Але чи є ефективним такий метод для країни?
 
За останні п'ять років в Україні один за одним почали з'являтися державні правоохоронні антикорупційні органи. Це Національне агентство з питань запобігання корупції (НЗКА), Національне агентство з виявлення, розшуку (АРМА), Державне бюро розслідувань (ДБР), Національне антикорупційне бюро (НАБУ), Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП) і з 5 вересня 2019 року до них додався Вищий антикорупційний суд (ВАКС). Назка займається перевіркою декларацій чиновників, АРМА відповідальне за повернення і управління активами, ДБР розслідує кримінальні справи в яких фігурують держпрацівників найвищих структур, САП дає оцінку розслідувань і передає потім до судів, ВАКС замкнув цей ланцюжок займаючись винесенням вироків, які їм передають САП і НАБУ.
 
Кожна з цих структур, природно, вимагає не малого фінансування. Як повідомляв раніше портал delo.ua наприклад, на НАБУ в 2019 році було передбачено 867, 5 млн. Грн., Це більше на 10 млн., Ніж у 2018 році. На САП виділили 127, 2 млн. грн, на 11 млн. більше, ніж в попередньому році, Назка - 758,3 млн грн, що на 74,8 млн перевищує 2018 і на ДБР було заплановано 1,1 млрд грн, а в 2018 - 651,6. У 2020 році тільки на Національне антикорупційне бюро планують виділити 1 млрд. Грн., Що перевищує показники 2019 року на 133 млн.
 
Днями прес-центр СБУ опублікував інформацію про суму збитків держави через корупцію в 2019 році. Наслідку запобігання 497 проявам незаконних актів серед українських чиновників наша країна зазнала суттєвих збитків.
 
«Загальна сума неправомірної вигоди, яку вимагали корупціонери становить понад 65 мільйонів гривень, а виявлені збитки держави та територіальних громад - більш ніж 1 мільярд 400 мільйонів гривень», - передали в повідомленні.
 
Але від кількості антикорупційних стуктур в країні ефектівность боротьби явно не покращилася. Україна зайняла 120 місце серед 180 країн у глобальному рейтингу Індексу сприйняття корупції, складеному міжнародною організацією Transparency International. Індекс сприйняття корупції - показник, який з 1995 року розраховується Transparency International на підставі 13 досліджень авторитетних міжнародних організацій і дослідницьких центрів. У 2007 році Україна займала 118-е місце.
 
Наприклад, в світовому рейтингу Індексу сприйняття корупції у 2003 році Грузія займала 127-е місце, а на сьогоднішній день у неї 42. При такому стрибку ця країна має всього 4 спеціалізовані організації, які займаються боротьбою з корупцією - Слідчі підрозділи прокуратури, Антикорупційне агентство при СГБ, Слідча служба Міністерства фінансів і Генеральна інспекція Міністерства юстиції. Грузія пройшла не легкий шлях щоб досягти таких показників, але основну роль зіграла правильна тактика викорінення проблеми, серйозність запобіжного заходу і ряд правильно збудованих реформ, а не кількість державних антикорупційних органів.
 
Україна також потребує правильної антикорупційної політики і нештучно створенного бажання боротьби з хабарниками на всіх рівнях. Як ми бачимо, тактика викорінення за допомогою введення нових структур тільки б'є по кишені держави.Як підсумок і виходить парадокс - ми виділяємо все більше і більше грошей на боротьбу з тими, хто їх краде.
2018 OneNews.Всі права захищені. Дизайн та розробка сайту SeoMarik |